By Світлана Князєва 
Станом на початок листопада 2026 року воєнний стан і загальна мобілізація в Україні продовжені до 05:30 29 січня 2027 року. Це вже 21-ше продовження з моменту введення режиму 24 лютого 2022 року. Рішення Верховна Рада ухвалила 26 жовтня 2026-го, а Президент підписав відповідні закони та укази того ж дня.
Точної дати скасування немає і бути не може. Воєнний стан припиняється не за календарем, а за сукупністю юридичних умов і реальних обставин безпеки. Президент Володимир Зеленський неодноразово наголошував, що режим завершиться лише тоді, коли Україна отримає дієві гарантії безпеки, які унеможливлять нову агресію, а командування ЗСУ підтвердить готовність інфраструктури.
Для більшості людей ключове питання не в даті указу, а в тому, що саме зміниться в повсякденному житті, чи відразу відкриються кордони для чоловіків призовного віку і як відбуватиметься демобілізація. Саме ці практичні аспекти й розбираємо далі.
Юридичний механізм: як воєнний стан продовжують і як його можуть скасувати
Порядок регулює Закон України «Про правовий режим воєнного стану» (№ 389-VIII). Президент видає указ про введення чи продовження, Верховна Рада його затверджує. Строк зазвичай встановлюють на 90 діб, хоча закон дозволяє й інші варіанти.
Стаття 7 закону передбачає два основні шляхи припинення:
- Автоматичне завершення після спливу строку, на який режим було введено чи продовжено, якщо нового продовження немає.
- Дострокове скасування указом Президента за умови усунення загрози нападу чи небезпеки державній незалежності та територіальній цілісності. Про таке рішення мають негайно повідомити через медіа.
Важливо: скасування воєнного стану не означає автоматичного закінчення всіх пов’язаних процесів. Військові адміністрації, наприклад, продовжують працювати ще 30 днів після припинення режиму. Загальна мобілізація припиняється разом із воєнним станом, але демобілізація мобілізованих військовослужбовців вимагає окремого рішення.
Конституція забороняє змінювати її під час воєнного стану (стаття 157), а повноваження Верховної Ради та Президента продовжуються до обрання нових органів. Це створює чіткий правовий каркас: поки режим діє, вибори неможливі.
Умови, які називає влада: гарантії безпеки як ключовий критерій
Наприкінці грудня 2025 року Президент прямо відповів на питання про скасування воєнного стану. За його словами, війна закінчиться, а разом із нею — і воєнний стан, лише в момент появи реальних гарантій безпеки. Під ними розуміють не політичні декларації, а практичні механізми: моніторинг з боку партнерів і їхню присутність, яка стримуватиме ризик нової агресії.
Зеленський також зазначив, що рішення залежатиме від позиції командування ЗСУ: вони мають підтвердити, що інфраструктура країни готова до скасування режиму. Це логічно: навіть після гіпотетичного припинення вогню залишається потреба в контролі повітряного простору, розмінуванні, забезпеченні тилу і підтримці боєздатності.
На практиці це означає, що простого «перемир’я без гарантій» недостатньо. Влада неодноразово підкреслювала, що без механізмів стримування сусіда Україна не зможе визнати війну завершеною. Отже, дата скасування воєнного стану буде похідною від політично-безпекових домовленостей, а не від календарного плану.
Що зміниться для громадян: порівняння режиму і періоду після нього
Найбільш відчутні зміни торкнуться мобілізації, свободи пересування, трудових відносин і роботи органів влади. Багато процесів, однак, матимуть перехідний характер.
| Аспект | Під час воєнного стану | Після скасування (орієнтовно) |
|---|---|---|
| Загальна мобілізація | Діє, призов за правилами закону | Припиняється; можливі окремі рішення про часткову мобілізацію чи контрактну модель |
| Виїзд чоловіків 18–60 років | Обмежений (крім винятків за постановою КМУ № 57) | Обмеження, пов’язані саме з воєнним станом, втрачають силу; можливі тимчасові правила |
| Демобілізація мобілізованих | Масова не передбачена | Вимагає окремого указу Президента, схваленого Радою; процес поетапний |
| Військові адміністрації | Діють | Припиняють повноваження через 30 днів |
| Трудові відносини | Спеціальні норми (призупинення договорів, особливий режим) | Повернення до загальних правил КЗпП, з можливими перехідними положеннями |
| Вибори | Заборонені | Можливі після скасування режиму (з урахуванням термінів виборчого процесу) |
Дані узагальнені на основі Закону «Про правовий режим воєнного стану», законодавства про мобілізацію та публічних роз’яснень.
Багато хто очікує, що кордони відкриються «наступного дня». Насправді законодавство прив’язує заборону виїзду військовозобов’язаних саме до дії воєнного стану. Після його скасування основне обмеження зникає. Проте уряд або парламент можуть ввести тимчасові правила на перехідний період — особливо щодо осіб, які ще перебувають у складі Сил оборони, чи з міркувань безпеки критичної інфраструктури.
Мобілізація і демобілізація: чому процес не буде миттєвим
Припинення воєнного стану автоматично зупиняє загальну мобілізацію. Нових призовів на її підставі не буде. Однак уже мобілізовані військовослужбовці не звільняються автоматично.
За законом про мобілізаційну підготовку та мобілізацію демобілізація оформлюється окремим рішенням Президента, яке потребує схвалення Верховної Ради. Нардепи і представники оборонного комітету неодноразово пояснювали: навіть якщо режим не продовжать, масова демобілізація не настане сама по собі. Потрібен окремий указ і механізм заміщення.
Командувач Нацгвардії Олександр Півненко свого часу зазначав, що після зупинки активних бойових дій знадобиться стабілізаційний період — орієнтовно близько року — перш ніж стане можливою повноцінна демобілізація. Це пов’язано з необхідністю підтримувати боєздатність, поки формуються резерви і гарантії безпеки.
Окремо розглядають механізми для окремих категорій: тих, хто довго перебуває в зоні бойових дій, має поранення чи відповідає іншим критеріям. Масової «хвилі звільнень» під час дії воєнного стану не планується, і після його скасування процес також буде контрольованим, щоб уникнути різкого падіння чисельності Сил оборони.
Виїзд за кордон і обмеження прав: що чекати на практиці
Заборона виїзду чоловіків призовного віку (з винятками) діє саме на період воєнного стану і регулюється постановою Кабміну № 57. Після скасування режиму ця підстава відпадає. Чоловіки, які не мають інших обмежень (наприклад, пов’язаних із кримінальними справами чи статусом держслужбовців), зможуть перетинати кордон на загальних підставах.
Водночас з практики попередніх режимів і коментарів фахівців відомо, що відкриття кордонів може супроводжуватися перехідними правилами. Можливі додаткові перевірки, тимчасові квоти чи збереження окремих обмежень для критичних категорій. Точну картину визначать акти, які ухвалять ближче до моменту скасування.
Інші обмеження (комендантська година, особливий режим роботи підприємств, розширені повноваження військових адміністрацій) також припиняються або суттєво звужуються. Права, тимчасово обмежені згідно зі статтями 30–34, 38, 39, 41–44, 53 Конституції, відновлюються в повному обсязі, якщо не буде окремих рішень.
Вибори і конституційний порядок: чому їх не можна провести раніше
Стаття 19 Закону «Про правовий режим воєнного стану» прямо забороняє проведення виборів Президента, Верховної Ради та органів місцевого самоврядування під час дії режиму. Конституційні норми (статті 83, 108, 157) підкріплюють це: повноваження продовжуються, а зміни до Основного Закону неможливі.
Після скасування воєнного стану виборчий процес можна розпочати з урахуванням встановлених законом термінів. Експерти і правозахисники говорять про необхідність перехідного періоду — орієнтовно кілька місяців — для підготовки демократичних процедур, відновлення повноцінної роботи органів місцевого самоврядування замість військових адміністрацій і аудиту обмежень прав.
Змінити закон так, щоб дозволити вибори під час воєнного стану, теоретично можливо, але це вимагає політичної волі і не вирішує питання безпеки проведення голосування. Наразі такий шлях не обговорюється як реальний.
Реалістичні сценарії на 2026–2027 роки
Опитування Київського міжнародного інституту соціології (жовтень 2026) показало: лише близько 10 % українців очікують завершення війни до кінця 2026 року, ще 13 % — у першій половині 2027-го. Більшість (56 %) вважає, що бойові дії триватимуть щонайменше до другої половини 2027 року. Водночас 62 % готові терпіти стільки, скільки буде потрібно.
Політики і аналітики говорять про можливу активізацію переговорів у листопаді 2026-го чи пізніше, але підкреслюють, що навіть перемир’я не дорівнює автоматичному скасуванню воєнного стану. Без гарантій безпеки і готовності армії режим, найімовірніше, продовжуватимуть і далі.
Ймовірні варіанти:
- Продовження режиму ще на кілька 90-денних періодів, поки не з’являться конкретні механізми гарантій.
- Скасування в окремих місцевостях (закон це дозволяє), якщо загроза там усунена, при збереженні на решті території.
- Дострокове скасування після підписання домовленостей, які влада визнає достатніми.
Жоден із сценаріїв не передбачає «раптового» скасування без підготовки. Держава зацікавлена в керованому переході.
Поширені міфи і що з ними не так
Міф перший: «Якщо не продовжать наступного разу — все закінчиться автоматично». Насправді припинення режиму і демобілізація — різні рішення. Друге потребує окремого указу.
Міф другий: «Чоловіки зможуть виїхати наступного дня після указу». Обмеження зникає юридично, але практична реалізація може включати перехідні норми і додаткові перевірки.
Міф третій: «Воєнний стан скасують одразу після перемир’я». Президент прямо говорив, що без гарантій безпеки війну не можна вважати завершеною, отже, і режим не скасують.
Міф четвертий: «Рішення Конституційного Суду щодо інших обмежень автоматично скасовує воєнний стан». Такі рішення стосуються конкретних норм і не створюють підстави для припинення режиму, введеного через збройну агресію.
Як підготуватися: практичні кроки
Поки точної дати немає, варто орієнтуватися на поточні правила і відстежувати офіційні повідомлення.
- Перевірте актуальність даних у військовому обліку та наявність документів, які підтверджують відстрочку чи бронювання (якщо вони є).
- Для бізнесу: моніторьте спеціальні норми трудового законодавства і правила бронювання, які діють до скасування режиму та певний час після.
- Слідкуйте за офіційними джерелами — сайтом Президента, Верховної Ради та урядовими повідомленнями. Саме там з’являться укази і роз’яснення щодо перехідного періоду.
- Враховуйте, що навіть після скасування залишиться потреба в сильній армії та контрактній моделі комплектування. Масовий відтік не планується.
Воєнний стан — інструмент, який дозволяє державі ефективно реагувати на загрозу. Його скасування стане можливим тоді, коли ця загроза буде суттєво знижена за рахунок гарантій безпеки і готовності Сил оборони. Поки цього немає, режим продовжують у встановленому законом порядку. Розуміння механізмів і реалістичних очікувань допомагає уникати розчарувань і краще планувати особисті та бізнесові рішення.