By Світлана Князєва 
24 лютого 2022 року російські війська випустили по Україні понад 160 ракет різних типів. Цю цифру озвучив високопоставлений представник Пентагону ввечері того ж дня: удари завдавали з наземних і морських платформ, переважно балістичними ракетами малої дальності, а також крилатими та ракетами середньої дальності.
Українські відкриті джерела фіксують щонайменше кілька десятків конкретних влучань, але загальна кількість вища. Перші ракети полетіли за кілька хвилин після заяви Путіна про «спеціальну воєнну операцію» — близько четвертої–п’ятої години ранку за київським часом. Основними цілями стали аеродроми, штаби, склади та пункти управління майже по всій території країни.
Цей удар став першим і одним із наймасовіших на старті повномасштабного вторгнення. Він мав паралізувати українську авіацію та систему управління, але не досяг вирішального ефекту.
Як розпочався ракетний удар у перші години вторгнення
Близько 04:00–05:00 за Києвом російські сили одночасно відкрили вогонь крилатими та балістичними ракетами. Удари йшли з території Росії, Білорусі та Чорного моря. Американські дані пізніше зафіксували приблизно 160 пусків саме 24 лютого — найбільшу добову кількість у перші тижні війни (наступні дні давали 40–70 ракет).
За повідомленнями CNN та інших джерел того дня, вибухи фіксували в Києві, Харкові, Одесі, Дніпрі, Маріуполі, Краматорську та багатьох інших містах. Однією з перших цілей став аеропорт Бориспіль. Відео з Івано-Франківська показало влучання крилатої ракети по військовому об’єкту на аеродромі. Паралельно працювала артилерія та авіація.
Зеленський пізніше назвав 137 загиблих і 316 поранених лише серед військових у перший день. Цивільні втрати були значними вже з перших годин, хоча основний акцент російського планування лежав на військових об’єктах.
Цифри з різних джерел і чому вони розходяться
Найбільш цитована цифра — понад 160 ракет — походить від представника Пентагону. Пізніші зведення американського Міноборони за період до 11 березня підтвердили ~160 пусків саме 24 лютого і загалом близько 810 до середини березня.
Українська Вікіпедія та відкриті бази фіксують щонайменше 67 підтверджених ударів (часто з кількома ракетами на один об’єкт). У таблиці зібрано десятки місць: від Бродів і Нового Калинова на Львівщині до Очакова, Бердянська та Чугуєва. Частина ударів, особливо в прифронтових районах, могла не потрапити в публічні списки одразу.
Різниця між 67+ і 160+ пояснюється методологією. Пентагон рахував усі пуски крилатих і балістичних ракет. Українські відкриті джерела фіксували переважно підтверджені влучання по конкретних об’єктах. Частина ракет могла впасти до цілі, бути збитою (хоча в перший день відсоток перехоплення був близький до нуля) або не зафіксованою через хаос початку війни.
Пізніші заяви Зеленського (2275 ракет за перші три місяці) і Генштабу (788 крилатих і балістичних до середини травня) стосуються вже накопиченої кількості з 24 лютого, а не одного дня.
Типи ракет і напрямки пусків
У перший день застосовували кілька типів озброєння одночасно:
- Крилаті ракети «Калібр» морського базування — українські дані згадували близько 30 таких ракет у початковому залпі. Вони били по західних і центральних аеродромах.
- Авіаційні крилаті ракети типу Х-101, Х-555, Х-31.
- Балістичні ракети малої дальності (переважно «Іскандер» та «Точка-У»).
- Ракети середньої дальності в меншій кількості.
Пуски йшли з кількох напрямків: з Білорусі (по півночі та заходу), з території Росії (схід і південь), з кораблів у Чорному морі. Це дозволяло одночасно накривати аеродроми від Львівщини та Івано-Франківщини до Харкова, Запоріжжя та Одещини.
З практики аналізу перших днів видно, що російське командування намагалося створити ефект раптовості та перевантажити українську систему попередження. Низьколетючі крилаті ракети і балістика з різних азимутів ускладнювали роботу наявних на той момент засобів ППО.
Основні цілі першого удару
Найбільша концентрація ударів припала на військові аеродроми та інфраструктуру Повітряних сил. Серед підтверджених місць:
- Івано-Франківськ і Корнич (склад ПММ, аеродром);
- Луцьк, Старокостянтинів, Озерне, Миргород, Ніжин;
- Бориспіль, Васильків, Бровари та інші об’єкти Київської області;
- Харків, Чугуїв, Запоріжжя, Мелітополь, Бердянськ;
- Об’єкти на півдні (Очаків, Липецьке та інші).
Київська область отримала удари щонайменше по 12 населених пунктах. Паралельно били по пунктах управління, складах і окремих військових частинах. Цивільні об’єкти (Умань, Чугуїв, лікарня у Вугледарі) теж потрапили під удар, хоча формально пріоритетом були військові цілі.
Таблиця нижче узагальнює основні регіони та типи ракет за відкритими даними першого дня.
| Регіон / об’єкт | Тип ракет (зафіксовано) | Характер цілі |
|---|---|---|
| Львівська, Івано-Франківська, Волинська області | Калібр | Аеродроми, військові частини |
| Київська область та Київ | Х-31, інші крилаті | Аеродроми, інфраструктура, окремі цивільні об’єкти |
| Харківська, Запорізька, Донецька області | Точка-У, балістичні | Аеродроми, військові та цивільні об’єкти |
| Одеська, Миколаївська області | Крилаті | Військова інфраструктура, порт |
Дані узагальнені за відкритими джерелами та Вікіпедією; точний розподіл усіх 160+ ракет не публікувався.
Чому перехоплення в перший день було майже нульовим
Відкриті підрахунки вказують на відсоток перехоплення близько 0 % у перші години. Це пояснюється кількома факторами одночасно.
По-перше, ефект раптовості. Попри попередження західної розвідки, масштаб і одночасність ударів з різних напрямків перевищили очікування. Система оповіщення та підйом чергових засобів ППО потребували часу.
По-друге, склад наявних засобів. На початку 2022 року українська ППО мала переважно радянські комплекси (С-300, Бук, Оса та інші). Вони ефективні проти певних типів цілей, але крилаті ракети на малій висоті та балістика створювали складні умови. Західні системи (NASAMS, Patriot, IRIS-T) почали надходити значно пізніше.
По-третє, кількість і розосередження. Одночасний залп по десятках об’єктів по всій країні не дозволяв сконцентрувати засоби. Пізніше, коли з’явилися сучасні комплекси і накопичився досвід, відсоток збиття крилатих ракет виріс до 70–85 % у багатьох масованих атаках.
З практики перших тижнів видно, що українські розрахунки швидко адаптувалися, але вранці 24 лютого перевага раптовості була на боці атакуючого.
Наслідки першого дня і порівняння з пізнішими атаками
Російський план «блискавичної» операції передбачав швидке виведення з ладу української авіації та системи управління. Частину аеродромів пошкодили, окремі літаки знищили на землі (наприклад, пізніше повідомляли про МіГ-29 в Івано-Франківську). Проте Повітряні сили зберегли боєздатність, а наземні війська змогли чинити організований опір.
Для порівняння: 10 жовтня та 15 листопада 2022 року російські сили випускали по 80–100+ ракет за раз, але вже за наявності значно сильнішої української ППО. У 2023–2024 роках масовані атаки часто включали комбінацію крилатих ракет, «Кинджалів», балістики та сотень «Шахедів». Ефективність перехоплення зросла, але вартість кожного пропущеного удару залишалася високою — особливо по енергетиці.
Перший удар 24 лютого відрізнявся тим, що майже всі ракети долітали до цілей. Пізніше російське командування змушене було витрачати більше боєприпасів на один ефективний удар і комбінувати їх із дронами.
Поширені помилки в оцінці кількості ракет 24 лютого
Найчастіша помилка — плутати кількість ракет за один день із загальною кількістю з 24 лютого. Багато матеріалів у мережі відповідають на запит про «скільки ракет випустили по Україні з 24 лютого» і наводять цифри 7400, 9600 або більше. Це дані за роки війни, а не за добу.
Друга помилка — сприймати 67 підтверджених ударів як повну цифру. Це мінімум зафіксованих влучань, а не кількість пусків. Третя — вважати, що всі ракети були високоточними крилатими. Насправді значну частину складали балістичні ракети малої дальності, які простіше запускати масово, але мають інші характеристики точності та перехоплення.
Згідно з відгуками аналітиків і військових, точна цифра за перший день навряд чи буде оприлюднена повністю навіть через роки: частина даних залишається в закритих зведеннях обох сторін.
Що перший удар показує в контексті війни до 2026 року
Станом на листопад 2026 року загальна кількість російських ракет, випущених по Україні з 24 лютого 2022-го, вимірюється багатьма тисячами. Українська ППО значно зміцніла завдяки західним системам, досвіду і власному виробництву. Проте російські сили адаптувалися: збільшили виробництво балістики, почали масово застосовувати дешеві дрони-імітатори та комбіновані атаки.
Перший день показав і межі «раптового» удару. Навіть понад 160 ракет не паралізували оборону. Водночас він продемонстрував готовність російського командування бити по об’єктах по всій глибині території країни — підхід, який зберігся протягом усієї війни.
Для читача, який шукає відповідь на конкретний запит, ключова цифра залишається такою: понад 160 ракет за офіційною оцінкою Пентагону. Українські відкриті дані дають нижню межу підтверджених ударів. Різниця між ними — нормальна для хаотичного першого дня повномасштабної війни.