By Світлана Князєва 
На розгляд Верховної Ради України надійшов законопроєкт народних депутатів «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення освітніх прав корінних народів України та осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України». Документ закріплює право дітей національних меншин і корінних народів навчатися рідною мовою поряд із державною, а не замість неї.
Забезпечення прав національних меншин, зокрема в освіті, входить до зобов’язань України в переговорах про вступ до ЄС. Це один із кроків, який має відкрити подальші переговори за наступними кластерами. Аналогічні умови документ створює для корінних народів України: вони потребують окремої уваги, бо не мають держави поза межами України.
Значна частина цих прав уже працює на практиці. Запропоновані зміни дають їм чітку законодавчу рамку. Українська мова лишається гарантованою складовою освіти для кожної дитини. Жодна норма не звужує сферу державної мови. Навпаки, зберігаються гарантії її вивчення, вільного володіння і використання в освітньому процесі.
Випускники шкіл мають вільно володіти державною мовою і мати рівні можливості продовжувати освіту в Україні. Водночас дитина не повинна обирати між знанням української та збереженням рідної мови й культурної ідентичності. Додаткові права стосуються лише мов, які є офіційними мовами Європейського Союзу, та мов корінних народів України. Російської мови вони не стосуються.
Як ухвалюватимуть рішення і хто отримає статус
Щоб розширити перелік предметів, які викладають державною мовою в класах із навчанням мовою корінного народу чи національної меншини, потрібна письмова підтримка не менш як двох третин батьків відповідного класу. Такий механізм уже записаний у Законі «Про повну загальну середню освіту». Він враховує інтереси всіх учасників освітнього процесу, а не лише рішення адміністрації.
Ідеться про точкові зміни, а не про зміну мовної моделі української освіти. Норми стосуються обмеженої кількості закладів, де навчання мовами національних меншин уже є частиною процесу. Статус «заклад національної меншини (спільноти) України» зможе отримати школа, у якій понад 50% учнів здобувають освіту мовою національної меншини, що є офіційною мовою ЄС. Статус можна буде використовувати в назві та установчих документах.
За розрахунками МОН, право претендувати на такий статус матимуть 149 шкіл — близько 1,2% усіх закладів загальної середньої освіти України. Окремо, незалежно від статусу, у будь-якому закладі з хоча б одним класом чи групою з навчанням мовою меншини можна дублювати цією мовою вивіски, документи про освіту за заявою батьків і службову документацію — для цього класу.
Щоб зберегти статус, заклад має мати не менше 20% учнів, які навчаються мовою меншини. Якщо частка впаде нижче 20%, право на статус припиняється за погодженням із МОН.
Реорганізація шкіл і вимоги до керівників
Реорганізація чи ліквідація комунальних закладів зі статусом школи національної меншини або корінного народу потребуватиме обов’язкового погодження з МОН. Така вимога вже діє для спеціальних закладів у межах реформи Нової української школи. Засновник зобов’язаний гарантувати учням можливість продовжити навчання за заявою батьків у закладі з відповідним статусом у межах тієї самої громади.
За оцінкою, норма може вплинути максимум на 141 комунальну школу в Закарпатській, Чернівецькій, Одеській та Львівській областях. Законопроєкт також уточнює вимогу державного сертифіката з української мови для керівників приватних закладів, де є клас або група з навчанням мовою національної меншини чи корінного народу.
Йдеться лише про керівників, які вже обіймають посаду на момент набрання законом чинності. На час перебування на цій посаді вони звільняються від обов’язку підтверджувати рівень володіння державною мовою сертифікатом. Обов’язок володіти й застосовувати державну мову залишається. Норма має точкове охоплення: вона стосується керівників 29 закладів по всій країні.
Зміни пройшли консультації з Європейською Комісією та представниками національних меншин України. Законопроєкт також обговорювали в Раді громадських об’єднань національних меншин (спільнот) України при Державній службі з етнополітики та свободи совісті, де його підтримали в чинній редакції.
Міністерство освіти і науки України вважає, що умови для багатомовності — поєднання вивчення державної мови з правом вивчати й використовувати мови корінних народів і національних меншин — сприяють збереженню мовного розмаїття та європейській інтеграції України і свідчать про виконання євроінтеграційних зобов’язань.