By Світлана Князєва 
Запорізька атомна електростанція з шістьма реакторами типу ВВЕР-1000 перебуває в режимі холодного зупину з квітня 2024 року. Ланцюгова реакція повністю припинена, температура теплоносія тримається нижче 100 °C, тиск у першому контурі мінімальний. Ядерний вибух на кшталт атомної бомби тут фізично неможливий: реактори цього типу не містять критичної маси в конфігурації, яка дозволила б неконтрольовану ланцюгову реакцію поділу.
Основний ризик у жовтні 2026 року полягає не в миттєвому «вибуху», а в тривалій втраті охолодження. Станція залежить від єдиної зовнішньої лінії 330 кВ «Феросплавна-1», запасів дизельного палива, які не поповнювалися з березня 2026 року, та рівня води в ставку-охолоджувачі, що знизився до 12,27 метра за необхідних близько 15 метрів. У разі повного знеструмлення дизель-генератори споживають близько 150 тонн пального на добу. Без охолодження залишкове тепло від продуктів поділу може призвести до перегріву палива, пароцирконієвої реакції з виділенням водню та потенційного пошкодження герметичної оболонки.
Наслідки залежать від того, чи залишиться цілою захисна оболонка товщиною близько 1,2 метра залізобетону, від стану басейнів витримки відпрацьованого палива та напрямку вітру. Через багаторічний зупину короткоживучі ізотопи, зокрема йод-131, практично розпалися. Основними дозоутворюючими нуклідами стають цезій-137 та стронцій-90.
Чому реактори ВВЕР-1000 не вибухають як Чорнобиль
Реактори ВВЕР-1000 мають корпус високого тиску, три бар’єри безпеки та герметичну захисну оболонку. У Чорнобилі працював РВПК без повноцінного контейнменту, з графітовим сповільнювачем, який горів і піднімав радіоактивні аерозолі високо в атмосферу. На ЗАЕС графіту немає. Паливо перебуває в цирконієвих оболонках всередині сталевого корпусу, оточеного залізобетонною оболонкою, розрахованою на утримання більшості аварійних викидів.
Після зупинки залишкове тепловиділення падає швидко. Через роки холодного зупину воно становить частки відсотка від номінальної потужності. Це дає запас часу в кілька днів навіть при повній втраті активного охолодження, перш ніж температура палива може піднятися до критичних значень. У басейнах витримки відпрацьоване паливо також потребує охолодження, але воно знаходиться всередині гермооб’єму.
Найгірший реалістичний сценарій — це не ядерний вибух, а пошкодження герметичної оболонки внаслідок водневого вибуху або зовнішнього впливу з подальшим викидом летких радіонуклідів.
Поточний стан станції в жовтні 2026 року
Усі шість енергоблоків залишаються в холодному зупині. Зовнішнє електропостачання здійснюється лише по одній лінії. Кількість втрат зовнішнього живлення з початку повномасштабного вторгнення перевищила двадцять, з них понад десять припали на 2026 рік. Резервні дизель-генератори підтримують системи безпеки, проте їхні запаси пального критично низькі. Частина генераторів переведена з автоматичного режиму на ручний запуск.
Рівень води в ставку-охолоджувачі продовжує знижуватися після руйнування Каховської греблі у 2023 році. Підземні свердловини частково компенсують дефіцит, однак повного поповнення немає. Кількість персоналу на майданчику скоротилася до приблизно 1450 осіб за потреби в тисячах кваліфікованих фахівців. У середині жовтня 2026 року під егідою МАГАТЕ проведено локальне припинення вогню для ремонту обладнання на підстанції поблизу станції, що зміцнило зв’язок із лінією «Феросплавна-1».
Сценарії розвитку подій при втраті охолодження
При повному знеструмленні (станційному блекауті) спочатку спрацьовують дизель-генератори. Якщо пальне закінчується або генератори відмовляють, температура в басейнах і реакторах починає зростати. Вода випаровується, цирконієві оболонки оголюються, починається реакція з парою з виділенням водню та додаткового тепла. Пасивні рекомбінатори водню не розраховані на одночасне пошкодження кількох систем.
- Локальне пошкодження одного блоку або сухого сховища — забруднення переважно в межах проммайданчика та кількох кілометрів навколо. Радіаційні наслідки обмежуються санітарно-захисною зоною близько 2,5 км.
- Пошкодження герметичної оболонки з викидом аерозолів — зона значного забруднення може охопити десятки кілометрів залежно від вітру. Південно-східний вітер понесе шлейф у бік Дніпра та Кривого Рогу, західний — на Запоріжжя.
- Масштабне пошкодження кількох блоків і басейнів — найгірший варіант із регіональним забрудненням ґрунтів і водойм цезієм-137 та стронцієм-90 на десятиліття. Площа серйозного забруднення оцінюється в межах десятків тисяч квадратних кілометрів лише за найпесимістичнішими моделями; реалістичніші оцінки з урахуванням холодного зупину значно менші.
Оцінки площі зони відчуження до 30 тисяч квадратних кілометрів походили з розрахунків 2022–2023 років для працюючої станції з повним завантаженням палива. Після років зупинки інвентар летких ізотопів зменшився, а механізм чорнобильського типу викиду відсутній.
| Параметр | Чорнобиль 1986 (РВПК) | Гіпотетична аварія ЗАЕС (ВВЕР-1000, холодний зупин) |
|---|---|---|
| Тип реактора | Графітовий, без повноцінного контейнменту | Водо-водяний під тиском, з герметичною оболонкою |
| Стан на момент аварії | Працював на потужності, розігнаний | Холодний зупин кілька років, залишкове тепло мінімальне |
| Основні викиди | Йод-131, цезій-137, стронцій-90, графіт | Переважно цезій-137, стронцій-90; йод-131 майже відсутній |
| Механізм поширення | Горіння графіту, високий викид | Аерозолі через пошкоджену оболонку, залежно від вітру |
| Орієнтовна зона серйозного забруднення | Близько 2600 км² (зона відчуження) | Локально десятки км; регіонально — за несприятливого вітру |
Дані порівняння ґрунтуються на публікаціях Державного науково-технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки України та оцінках МАГАТЕ.
Радіаційні наслідки для здоров’я та довкілля
Гостра променева хвороба можлива лише в безпосередній близькості від майданчика при високих дозах за короткий час. За межами кількох кілометрів детерміновані ефекти малоймовірні. Стохастичні ефекти — підвищення ймовірності раку щитоподібної залози, легенів, лейкемії — можуть зрости на десяті частки відсотка в зоні забруднення. Найбільш вразливі діти та вагітні жінки, хоча через відсутність значних кількостей йоду-131 ризик для щитоподібної залози нижчий, ніж після Чорнобиля.
Цезій-137 з періодом напіврозпаду близько 30 років осідає на ґрунт і накопичується в рослинах. Стронцій-90 поводиться подібно до кальцію і може потрапляти в кістки. Забруднення Дніпра можливе через змив із ґрунту та скиди. Сільськогосподарські угіддя в Запорізькій та частково Дніпропетровській областях можуть стати непридатними для виробництва харчових продуктів на десятиліття в зонах з високою щільністю забруднення (понад сотні кБк/м² за цезієм-137).
Економічні наслідки включають зупинку сільського господарства на забруднених територіях, витрати на моніторинг, дезактивацію та можливе відселення населення з радіусу 20–50 км залежно від сценарію. Енергодар і Нікополь опиняються в зоні найвищого ризику негайної евакуації.
Поради щодо дій у разі радіаційної аварії
Офіційні рекомендації МОЗ і ДСНС залишаються базовими навіть для гіпотетичного сценарію на ЗАЕС.
- Негайно зайдіть у найближче приміщення, закрийте вікна, двері та вентиляційні отвори. Укриття всередині будівлі знижує дозу від зовнішнього опромінення та інгаляції аерозолів.
- Слідкуйте за повідомленнями офіційних джерел — ДСНС, місцевої влади, радіо та застосунків. Не покладайтеся на чутки в соціальних мережах.
- Приймайте препарати стабільного йоду лише за вказівкою влади. Через багаторічний зупин значних кількостей йоду-131 у паливі немає, тому масовий прийом без потреби невиправданий і може мати побічні ефекти.
- Запасіться бутильованою водою та продуктами, які не потребують приготування. Після оголошення небезпеки обмежте вихід на вулицю до отримання дозволу.
- Верхній одяг зніміть і запакуйте в герметичний пакет перед входом у приміщення, щоб не занести радіоактивний пил всередину.
Ці дії ефективні в перші години після можливого викиду, коли концентрація аерозолів найвища.
Довгострокові екологічні та соціальні наслідки
Забруднені ґрунти потребуватимуть обмежень на сільськогосподарське використання. Гриби, ягоди та м’ясо диких тварин у зонах підвищеного забруднення залишаться небезпечними на десятиліття, як це спостерігається в чорнобильській зоні. Водні шляхи, зокрема Дніпро, можуть стати каналом перенесення радіонуклідів у Чорне море, хоча розбавлення знизить концентрації.
Ліквідація наслідків вимагатиме значних ресурсів: моніторинг, дезактивація критичної інфраструктури, можливе переселення частини населення. Міжнародна допомога через МАГАТЕ та інші організації буде необхідною, оскільки бойові дії ускладнюють доступ до майданчика. Повернення території до нормального використання займе роки або десятиліття залежно від щільності випадінь.
Навіть у найгіршому реалістичному сценарії наслідки не досягнуть масштабу Чорнобиля через відсутність графітового пожежі, наявність контейнменту та багаторічне зниження залишкового тепловиділення.
Ситуація на станції залишається нестабільною через залежність від однієї лінії живлення, обмежені запаси дизеля та зниження рівня води. Відновлення повного зовнішнього електропостачання, поповнення запасів пального та доступ кваліфікованого персоналу знижують імовірність переходу від потенційного ризику до реальної аварії. Моніторинг МАГАТЕ фіксує відсутність перевищень радіаційного фону за межами майданчика станом на жовтень 2026 року.