Скільки тварин на землі: оцінки видів і особин

Точна відповідь на питання, скільки тварин на землі, не існує у вигляді однієї цифри, оскільки науковці розрізняють кількість описаних видів і загальну чисельність особин. За даними Червоного списку МСОП (IUCN) на 2025–2026 роки, описано приблизно 2,12–2,17 мільйона видів живих організмів, з яких тварини складають близько 1,5–1,6 мільйона. Найпоширеніша модельна оцінка загальної кількості видів тварин тримається в діапазоні 7–9 мільйонів, хоча окремі роботи вказують на вищі значення для комах.

Щодо особин, домінують мікроскопічні безхребетні. У верхніх 15 сантиметрах ґрунту живе близько 4,4 × 10²⁰ нематод (круглих червів). Комахи додають ще приблизно 10¹⁹ особин. Разом із рибами (кілька трильйонів), птахами (сотні мільярдів) і ссавцями (близько 130 мільярдів разом із домашніми) загальна чисельність тварин перебуває в порядку 10¹⁹–10²⁰ і вище.

Ці оцінки спираються на вибіркові зразки, моделі екстраполяції та сучасні методи на кшталт аналізу екологічної ДНК. Вони залишаються динамічними через відкриття криптичних видів і зміни таксономії, тому відображають поточний стан знань, а не остаточний перепис.

Питання про чисельність тварин розпадається на два різні підрахунки: види як таксономічні одиниці та особини як живі індивіди. Види описують за морфологічними, генетичними та екологічними критеріями, тоді як особини підраховують через польові вибірки, моделі щільності та біомасу. Різниця між ними величезна: описаних видів тварин менше двох мільйонів, а особин — на багато порядків більше.

Науковці фіксують нові види щорічно — зазвичай 14–18 тисяч. Частина раніше описаних виявляється синонімами, тобто дублікатами, тому чиста кількість унікальних видів трохи нижча за загальний каталог. За оцінками, близько 20 % описаних назв можуть бути синонімами, що зменшує ефективну кількість унікальних таксонів.

Скільки видів тварин описано наукою

Червоний список МСОП (IUCN) регулярно оновлює зведені дані про описані види. У версії 2025–2026 років загальна кількість каталогізованих видів усіх царств наближається до 2,12–2,17 мільйона. Серед них комахи займають провідне місце — близько 1–1,05 мільйона описаних видів. Риби налічують понад 37 тисяч, птахи — близько 11 тисяч, ссавці — приблизно 6,8 тисячі.

Безхребетні домінують у каталогах: павукоподібні, молюски, ракоподібні та інші групи сумарно перевищують кількість хребетних у десятки разів. Оцінки для комах у більш пізніх роботах коливаються від 5,5 до 6 мільйонів видів за морфологічними даними. Моделювання на основі тропічних ділянок у 2026 році піднімає верхню межу для комах до 14–20 мільйонів, якщо враховувати криптичні види, виявлені молекулярними методами.

Класична модель 2011 року, яку досі часто цитують, оцінює загальну кількість еукаріотичних видів (рослини, тварини, гриби) приблизно в 8,7 мільйона, з яких тварини складають близько 7,8 мільйона. Діапазон невизначеності залишається широким — від 5 до 15 мільйонів залежно від методології та включення менш вивчених груп. Більшість сучасних оглядів сходяться на тому, що реальна кількість перевищує описану в кілька разів.

Найбільша частка невідомих видів припадає на комах, ґрунтових безхребетних і глибоководних організмів, де доступ дослідників обмежений.

Чисельність особин: нематоди та комахи як основа підрахунку

Підрахунок особин вимагає екстраполяції з обмежених вибірок. Найточніша глобальна оцінка стосується ґрунтових нематод. Дослідження 2019 року в журналі Nature, засноване на майже 6800 зразках із усіх континентів, визначило чисельність у верхніх 15 см ґрунту на рівні 4,4 ± 0,64 × 10²⁰ особин. Це відповідає десяткам мільярдів нематод на одну людину. Глибші шари ґрунту та водні середовища в цю цифру не входять, тому загальна кількість ще вища.

Комахи формують другий за масштабом шар. Смітсонівський інститут оцінює кількість живих особин комах у будь-який момент приблизно в 10¹⁹, або 10 квінтильйонів. Мурахи серед них виділяються окремо: їхня глобальна чисельність оцінюється приблизно в 20 квадрильйонів, а біомаса перевищує сумарну біомасу всіх диких птахів і ссавців. Більшість мурах зосереджена в тропічних і субтропічних лісах і саванах.

Ці групи забезпечують основний обсяг тваринного життя за кількістю індивідів. Нематоди займають різні трофічні рівні в ґрунтовій харчовій мережі, від бактеріоїдних до хижаків, і відіграють ключову роль у кругообігу поживних речовин. Комахи, зі свого боку, забезпечують запилення, розкладання органіки та кормову базу для вищих тварин.

  • Нематоди: 4,4 × 10²⁰ у поверхневому ґрунті (модель 2019 року).
  • Комахи: близько 10¹⁹ особин за оцінками Смітсонівського інституту.
  • Мурахи: приблизно 2 × 10¹⁶ особин, з високою щільністю в тропіках.
  • Інші ґрунтові безхребетні (кліщі, ногохвістки) додають додаткові порядки величини, але їхні глобальні оцінки менш точні.

Після врахування цих груп загальна чисельність тварин перебуває в діапазоні 10¹⁹–10²⁰ і вище. Точніший підсумок ускладнюється сезонними коливаннями, міграціями та неповним охопленням морських екосистем.

Хребетні та домашні тварини: скільки їх насправді

Хребетні становлять незначну частку за кількістю особин, але їх легше обліковувати. Риби оцінюються в 3,5–5 трильйонів особин, переважно дрібні пелагічні види. Птахи — у діапазоні від кількох десятків до кількох сотень мільярдів залежно від сезону та методики підрахунку; окремі оцінки сягають 400 мільярдів. Ссавці разом із домашніми тваринами налічують близько 130 мільярдів, з яких дикі види складають меншу частину.

Серед домашніх тварин виділяються кури: їхнє глобальне поголів’я перевищує 26 мільярдів, що в кілька разів більше за чисельність людей (близько 8 мільярдів). Велика рогата худоба, свині та інші сільськогосподарські види додають десятки мільярдів особин. Ці цифри зростають через розвиток тваринництва і водночас залежать від регіональних практик утримання.

Дикі ссавці та птахи демонструють значно нижчу чисельність порівняно з комахами й нематодами. Їхні популяції чутливіші до втрати середовищ існування, і саме вони найчастіше потрапляють у фокус природоохоронних програм.

Група тваринОрієнтовна чисельність особинДжерело / примітка
Ґрунтові нематоди (верхні 15 см)4,4 × 10²⁰Дослідження в Nature (2019)
Комахи~10¹⁹Смітсонівський інститут
Риби3,5–5 × 10¹²Моделі на основі промислу та зйомок
Птахи50–400 × 10⁹Сезонні оцінки
Ссавці (разом із домашніми)~130 × 10⁹Включаючи худобу

Дані в таблиці зібрані з наукових публікацій і оглядів. Цифри для нематод і комах є порядковими оцінками на основі екстраполяції, тоді як для хребетних точність вища завдяки прямим облікам.

Чому підрахунок залишається неточним

Головні обмеження пов’язані з масштабом і доступністю. Ґрунт і океанські глибини містять величезні популяції дрібних організмів, які важко охопити рівномірною сіткою зразків. Багато видів залишаються криптичними: вони виглядають однаково, але генетично розрізняються, що збільшує кількість таксонів без збільшення видимої різноманітності.

Сезонні цикли, міграції та швидке розмноження комах і нематод роблять миттєвий підрахунок залежним від моменту спостереження. Зміни клімату та землекористування додатково зсувають щільність популяцій, тому моделі потребують регулярного оновлення. Аналіз екологічної ДНК (eDNA) покращує виявлення рідкісних видів, але ще не дає повної картини чисельності.

Різні дослідницькі групи використовують різні припущення щодо середньої щільності та площі придатних середовищ. Тому діапазони оцінок для однієї групи можуть відрізнятися на порядок. Консенсус формується навколо порядку величини, а не точної цифри.

Найбільш надійні оцінки стосуються добре вивчених груп — птахів, ссавців і риб, — тоді як для безхребетних залишаються значні прогалини.

Загрози для чисельності та біорізноманіття

За даними Червоного списку МСОП, на 2026 рік оцінено понад 175 тисяч видів, з яких понад 49 тисяч перебувають під загрозою зникнення. Це становить близько 28 % від оцінених видів. Найвищі частки загрози спостерігаються серед земноводних (близько 41 %), коралів і окремих груп рослин. Звіт WWF «Жива планета» фіксує середнє скорочення моніторингових популяцій хребетних на 73 % з 1970 року.

Основні чинники — втрата середовищ існування, зміна клімату, забруднення, інвазійні види та надмірне використання ресурсів. Для ґрунтових спільнот критичними є зміни у вмісті органічного вуглецю та режимі зволоження. Морські види стикаються з підкисленням океану та виловом. Навіть великі популяції комах демонструють локальні зниження, пов’язані з пестицидами та фрагментацією ландшафтів.

Водночас природоохоронні заходи сповільнюють темпи втрат. Оцінки МСОП показують, що без них ризик вимирання для багатьох груп був би вищим приблизно на 20 %. Моніторинг чисельності ключових груп залишається інструментом для оцінки ефективності заходів і планування відновлення екосистем.

Для практичного використання цих знань важливо розрізняти глобальні порядки величини та локальні популяції. Оцінки допомагають моделювати кругообіг речовин, прогнозувати вплив змін клімату на ґрунти та оцінювати стійкість екосистем. Для конкретних видів і регіонів потрібні цільові обліки, які доповнюють глобальні моделі.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *