З вересня 2026 року Куликівський ліцей на Чернігівщині пілотує реформу профільної середньої освіти. Десятикласники навчаються за обраними профілями та відвідують курси за вибором у міжкласних групах. Розклад складено так, щоб кожен учень і кожна учениця потрапляли на всі обрані заняття.
Учні вже помітили різницю. Одні радіють, що немає непотрібних уроків для профілю. Інші цінують можливість вивчати те, що потрібно і що самі обрали. Директорка ліцею Оксана Орсагош розповідає, які рішення привели до старту, що спрацювало і де було найважче.
«Якщо дитині дали право вибору, школа має створити умови, щоб ним можна було скористатися», — формулює головну думку директорка.
Підготовка та розклад під інтереси дітей
Підготовка почалася ще 2025 року. «Проводили анкетування, з’ясовували інтереси десятикласників, зустрічалися з батьками та обговорювали можливості ліцею», — розповідає Оксана Орсагош.
Профілі визначали не лише за наявними вчителями. «Враховували не лише кадрові й матеріальні ресурси, а й те, що справді цікавить дітей».
«Ми не хотіли обирати за учнів. Роль педагогів і батьків — допомогти дитині побачити можливості й оцінити власні сильні сторони».
До роботи залучили весь колектив. Директорці довелося змінити стиль: «перейти від звичного планування до більш гнучкого управління, у центрі якого — освітні потреби учнів».
Найскладнішим завданням став розклад. Заняття основного рівня для всіх десятих класів поставили на той самий час. Курси за вибором розмістили без накладань і сформували міжкласні групи з учнів різних класів.
«Ми намагалися розмістити курси так, щоб учень чи учениця могли відвідувати ті заняття, які самі обрали, а не відмовлялися від них через збіг у часі», — пояснює Оксана Орсагош.
«Найскладніше — узгодити індивідуальні вибори учнів, формування міжкласних груп, педагогічне навантаження й реальні можливості розкладу. Це показало: право вибору має бути забезпечене організаційно, інакше воно залишиться лише на папері».
Курси, відгуки учнів і подальші кроки
Серед курсів за вибором — «Підприємництво та фінансова грамотність», «Культура рівності та взаємоповаги в сучасному суспільстві», «Права та обов’язки учнівської молоді».
На такі заняття приходять учні з різних класів. «Коли діти самі обирають курс, учитель працює з більш вмотивованою аудиторією, а отже, має більше можливостей для дискусій, проєктів і досліджень».
Вчителі можуть пропонувати авторські курси. Один предмет тепер іде на базовому й поглибленому рівнях з різною кількістю годин і глибиною опрацювання.
«Поглиблене навчання — це не просто більше годин, а інший рівень роботи з матеріалом», — каже Оксана Орсагош. На уроці історії десятикласники не зупиняються на приводі Першої світової війни. «Вони досліджують політичні й економічні передумови, працюють із документами та аргументують власні висновки». «Такий підхід формує критичне мислення й допомагає відрізняти факт від маніпуляції».
Учителі стають «наставниками, які допомагають учням досліджувати, дискутувати та застосовувати вивчене». Для цього потрібен «практичний методичний супровід упродовж року». Кадрів на старт вистачило. З розширенням вибору доведеться гнучкіше розподіляти навантаження, аж до співпраці з іншими закладами. «Для мене важливо, щоб учитель не залишався сам на сам із новими вимогами».
Батьки найчастіше питали, чи матимуть діти справжній вибір і чи не звузить профіль можливості для вступу. Ліцей відповідає: «Профіль — це можливість глибше вивчати предмети відповідно до інтересів, а не остаточне визначення професії». Радить заздалегідь з’ясовувати вимоги вступу. «Наше завдання — не обіцяти, що всі відповіді вже є, а бути поруч із родинами й допомагати їм ухвалювати зважені рішення».
Після першого місяця в відповідях учнів повторюються слова «незвично» і «подобається». «Мені подобається, дуже цікаво та незвично, наче пробую щось новеньке». «Подобається, як учителі розповідають та зацікавлюють. Іноді складно даються нові теми». «Мені до вподоби поступовість та цікавість у процесі навчання».
Учні хочуть більше практики. «Ми навчаємося лише місяць, і більше практичних робіт чекає вже з ІІ семестру». Відгуки допомагають уточнювати зміст курсів. Через безпекову ситуацію бракує живої комунікації. Заміна предметів спершу плутає, але це частина адаптації.
«Для мене цінно, що діти не просто оцінюють реформу, а вчаться висловлювати конкретні пропозиції. Пілотування має бути живим процесом, у якому голос учня справді почутий».
Ліцею бракує обладнання для практики. «Особливо актуальним для нас є розвиток STEM-напряму та оновлення природничо-математичних кабінетів, щоб учні могли не лише вивчати теорію, а й проводити дослідження».
Частину завдань ліцей вирішує сам: удосконалює розклад, розробляє курси, підтримує педагогів, шукає партнерів і бере участь у грантових проєктах. Від засновника потрібна допомога з матеріальною базою. Від МОН чекають методичних рекомендацій, матеріалів і підтримки вчителів. «Справжній вибір для дитини неможливо забезпечити лише ентузіазмом колективу. Потрібне партнерство ліцею, громади та держави».
Для ліцеїв, які готуються до реформи, досвід такий. Почніть за рік. Питайте дітей по-справжньому через анкетування й розмови з батьками. Не будуйте профілі лише навколо наявних учителів. Складайте розклад під вибір. Розкажіть, що буде на курсі. Залучіть весь колектив і дайте вчителям супровід протягом року. Збирайте відгуки з першого місяця й залишайте простір для змін. Мета — щоб кожен десятикласник міг сказати: «Мої інтереси тут враховують, я розумію, навіщо вивчаю ці предмети, і бачу, як це допоможе мені в майбутньому».
