By Світлана Князєва 
Оновлення освітніх закладів стосується не кольору стін чи нових меблів. Головна мета — змінити роль навчального простору. Класичний кабінет має стати активним інструментом навчання.
Класичні аудиторії з нерухомими рядами парт підходять для лекцій. Вони залишають мало місця для досліджень, експериментів і командної роботи. Сучасна освіта вимагає саме цього.
Дитина може захоплюватися науковими відео чи підручниками з хімії. Але вона не зрозуміє, чи готова присвятити цьому життя, поки вперше не проведе власний дослід. Коли підліток працює зі справжнім обладнанням, теорія стає практичним досвідом. Зацікавленість перетворюється на свідомий вибір професії.
У межах реформи Нової української школи Міністерство освіти і науки України реалізує проєкт Modern Learning Spaces. Він змінює підхід до навчання та облаштування класів. Створюються сучасні лабораторії та STEM-простори. Вони допомагають дитині розкрити потенціал. Країні — виростити майбутніх інженерів, науковців і розробників.
Реформа НУШ і профільна старша школа
Реформа НУШ стартувала у 2017 році. Спочатку зміни торкнулися початкових класів, потім базової середньої освіти. Тепер реформа перебуває на третьому етапі — впровадження старшої профільної школи. У 2026-2027 навчальному році 150 академічних ліцеїв розпочали пілотування. У 2027-2028 навчальному році відбудеться національне впровадження.
У 10-му класі учні зможуть спробувати різні профілі. Вони отримуватимуть консультації кар’єрних освітніх радників і шукатимуть те, що їм цікаво. У 11–12 класах профільність посилюватиметься. Більше часу відводитимуть на поглиблене вивчення обраних предметів і вибіркові курси. Після 9 класу випускники мають вибір: академічний ліцей або коледж.
Викладати сучасну фізику, хімію чи біологію лише за підручниками неможливо. Оновлення стандартів поєднують із трансформацією освітнього середовища. Воно має бути практико-орієнтованим. Учні зможуть досліджувати, експериментувати й застосовувати знання.
«Школа має відповідати на виклики часу — не лише змістом освіти, а й середовищем, у якому навчаються діти та працюють вчителі. Саме тому, змінюючи підходи до навчання в межах НУШ, ми паралельно інвестуємо в сучасну освітню інфраструктуру. Простір — це невід’ємна частина мотивації: учня — досліджувати, експериментувати й застосовувати знання на практиці, вчителя — використовувати нові підходи та мати для цього необхідні інструменти. Для нас важливо не просто закупити обладнання, а зробити так, щоб кожна така інвестиція реально працювала для вчителя й учня. Саме тут особливо важливе партнерство держави, громад, міжнародних партнерів і відповідального бізнесу — від фінансування до якісного впровадження змін у кожній конкретній школі», — зазначив міністр освіти і науки України Андрій Бутенко.
Масштаб, фінансування та перші результати
Проєкт має всеукраїнський масштаб. Він охоплює 250 закладів загальної середньої освіти у 22 регіонах. Серед них пілотні та майбутні академічні ліцеї.
На створення STEM-просторів передбачено 1,9 мільярда гривень субвенції з державного бюджету в межах програми Світового банку LEARN. Фінансування йде за підтримки Мультидонорського трастового фонду URTF за умови місцевого співфінансування. Фонд Східна Європа координує реалізацію, надає методологічний супровід і здійснює моніторинг якості.
Бізнес долучився до реалізації. SCM (Метінвест та Група ДТЕК), EPAM Ukraine та Quantum Systems Ukraine спрямували 11 мільйонів гривень на фінансування Implementation Support Team. Команда працює безпосередньо із закладами на місцях.
Кошти державної субвенції спрямовують на лабораторне обладнання, комп’ютерну та мультимедійну техніку, ергономічні мобільні меблі. Місцеві громади забезпечують ремонт приміщень і підготовку інфраструктури.
«Ми завжди з радістю стаємо партнерами держави, бізнесу та міжнародних організацій в ініціативах, що стосуються дітей: їхнього розвитку, умов навчання і, зрештою, їхнього майбутнього. Для нас важливо, щоб українські діти, попри всі виклики, мали доступ до якісної освіти та середовища, яке підтримує їхню допитливість, допомагає пробувати нове. Тому проєкт Modern Learning Spaces важливий для нас – він допомагає створювати школи, в яких дитина росте дослідником і творцем», — зазначив президент Фонду Східна Європа Віктор Лях.
Нова організація кабінетів базується на трьох принципах. Гнучкість і мобільність: мобільні меблі дозволяють за 1–2 хвилини змінити простір під завдання. Практична лабораторія: окремі безпечні зони для експериментів. Презентаційні поверхні: інтерактивні дошки та стенди для демонстрації результатів.
— Для нас Modern Learning Spaces — це насамперед про те, як архітектура може підтримувати нову модель освіти. Недостатньо просто відремонтувати кабінет і встановити сучасне обладнання: простір має бути спроєктований під сучасні освітні програми, потреби вчителів і те, як діти навчаються, працюють у командах, експериментують і досліджують. Завдання Big City Lab у цьому проєкті — допомогти 250 закладам середньої освіти, серед яких пілотні та майбутні академічні ліцеї втілити ці принципи у конкретні просторові рішення, які працюватимуть у дуже різних будівлях і контекстах по всій Україні, — говорить Вікторія Тітова, CEO Big City Lab.
Дефіцит інженерів, енергетиків і фахівців природничо-технічного профілю — виклик для економіки вже зараз. Бізнес підтримав ініціативу, бо кадровий потенціал формується в школі.
— ДТЕК – надійний партнер держави, який інвестує у її майбутнє. Ми підтримуємо цей проєкт, тому що саме в школах сьогодні формується покоління майбутніх інженерів, енергетиків, технологів і науковців, які забезпечуватимуть відновлення та розвиток України, зокрема її енергетики, — зазначила директорка Академії ДТЕК та HRD ДТЕК Олена Семич.
— Майбутнє української промисловості залежить від інвестиції в тих, хто створюватиме його вже завтра. Для Метінвесту це наскрізний маршрут для молоді, від STEM-освіта у школах, профтехів, і Метінвест Політехніки до першого робочого місця. ModernLearning Spaces підсилює цю модель, зацікавлюючи школярів технічними дисциплінами, бо інженерне мислення — це вміння бачити рішення проблеми. Саме таких людей потребує Україна вже сьогодні — і потребуватиме ще більше після завершення війни, — говорить Тетяна Петрук, директорка зі сталого розвитку і взаємодії з персоналом Групи Метінвест.
Команда супроводу на чолі з урбан-бюро Big City Lab працює з закладами на місцях. Вона надає консультаційну підтримку від ремонту до запуску лабораторій.
У 25% закладів-учасників триває фінальна фаза облаштування. Перші результати можна буде побачити наприкінці вересня. Завдяки співпраці держави, міжнародних партнерів і бізнесу створюються умови для підготовки майбутніх інженерів, науковців і винахідників. Роль школи змінюється: від місця передачі готових знань до середовища, де вчаться їх здобувати, перевіряти й застосовувати.