By Світлана Князєва 
Збирати повноцінні дрова в посадці без спеціального дозволу заборонено. Це стосується як живих дерев, так і сухостою, повалених вітром стовбурів та великих гілок. Полезахисні смуги, лісосмуги вздовж доріг і інші захисні насадження підпадають під той самий правовий режим, що й лісовий фонд.
Єдиний практичний виняток — дрібний хмиз діаметром до 3–5 см, який уже лежить на землі, опале листя, хвоя та кора в мінімальному обсязі для особистих потреб. Усе, що можна назвати деревиною для опалення, вимагає лісорубного квитка або офіційної купівлі.
У 2026 році правила залишилися незмінними: самовільний збір прирівнюється до незаконної заготівлі, а штрафи доповнюються обов’язковим відшкодуванням збитків. Водночас існують законні шляхи отримати паливо — через Дію, лісгоспи або спеціальний механізм для прифронтових територій.
Чому посадки прирівнюються до лісу
Посадка в побутовому розумінні — це штучне лісове насадження: полезахисна смуга, лісосмуга вздовж дороги чи залізниці, захисне насадження навколо водойм. З юридичної точки зору такі об’єкти входять до земель лісогосподарського призначення або прирівнюються до них.
Лісовий кодекс України розмежовує загальне та спеціальне використання лісових ресурсів. Стаття 66 дозволяє громадянам без дозволу збирати в лісах державної та комунальної власності дикорослі трави, квіти, ягоди, горіхи та гриби для власного споживання. Деревина до цього переліку не входить.
Будь-яка заготівля деревини, включно з мертвою, підпадає під спеціальне використання за статтею 69. Для неї потрібен лісорубний або лісовий квиток. Верховний Суд у постанові від 20 вересня 2023 року у справі №200/2550/20-а підтвердив: заготівля дров із сухих і валежних дерев є спеціальним, а не загальним використанням.
Тому навіть якщо дерево всохло саме і ніхто з нього вже не планує робити меблі, воно залишається ресурсом балансоутримувача — лісгоспу, дорожньої служби, місцевої ради чи громади. Самовільне привласнення вважається порушенням.
Що можна підібрати без документів, а що вже заборонено
На практиці межа проходить між дрібними залишками та будь-якою деревиною, придатною для опалення.
Без дозволу зазвичай не викликає питань:
- дрібні сухі гілочки діаметром до 3–5 см, які вже лежать на землі;
- опале листя, хвоя, кора, шишки;
- лісова підстилка в невеликому обсязі для розпалювання багаття чи компосту.
Такі залишки відносять до загального використання або другорядних лісових матеріалів. Обсяг має бути мінімальним і не шкодити насадженню.
Категорично заборонено без дозволу:
- спилювати чи зрізати будь-які стовбури, навіть повністю сухі;
- забирати повалені вітром дерева чи великі гілки;
- вивозити деревину причепом, багажником чи фурою;
- пошкоджувати живі дерева чи чагарники.
Держлісагентство неодноразово підкреслювало, що самозаготівля населенням зрубаної чи мертвої деревини не дозволяється. Навіть сухі гілки, які лежать на землі, у багатьох роз’ясненнях кваліфікують як лісові ресурси, якщо їх обсяг виходить за межі дрібного хмизу.
| Тип матеріалу | Можна без дозволу | Потрібен дозвіл |
|---|---|---|
| Дрібні гілочки до 3–5 см на землі | Так, мінімальний обсяг | Ні |
| Опале листя, хвоя, кора, шишки | Так | Ні |
| Великі гілки та повалені стовбури | Ні | Так |
| Сухостій на корені | Ні | Так |
| Живі дерева будь-якого діаметра | Ні | Так |
Дані систематизовано на основі Лісового кодексу України (ст. 66, 69) та роз’яснень Держлісагентства.
Штрафи та реальні наслідки у 2026 році
Відповідальність залежить від того, що саме зробили і який обсяг забрали. Для розрахунку адміністративних штрафів використовується неоподатковуваний мінімум доходів громадян у розмірі 17 грн.
Основні статті Кодексу України про адміністративні правопорушення:
- Стаття 64 (порушення порядку заготівлі та вивезення деревини) — для громадян від 102 до 238 грн.
- Стаття 65 (незаконна порубка, пошкодження дерев і чагарників, молодняка) — для громадян від 510 до 1020 грн. При повторі протягом року суми зростають.
- Стаття 65-1 (знищення або пошкодження полезахисних лісових смуг та захисних насаджень) — для громадян від 510 до 765 грн (30–45 неоподатковуваних мінімумів).
До штрафу майже завжди додається обов’язкове відшкодування шкоди, яку рахують за таксами, затвердженими Кабінетом Міністрів. Сума компенсації часто перевищує сам штраф.
Якщо обсяг значний або шкода велика, справу можуть перекваліфікувати на кримінальну відповідальність за статтею 246 Кримінального кодексу (незаконна порубка дерев і чагарників) або за статтею 185 (крадіжка). У таких випадках мова йде вже про тисячі гривень штрафу, конфіскацію та, у крайніх варіантах, обмеження чи позбавлення волі.
Багато хто стикається з ситуацією, коли інспектор складає протокол саме за статтею 65-1, бо посадка формально є захисним насадженням, а не класичним лісом. Це не робить порушення менш серйозним.
Як законно отримати дрова з посадки або лісу
Законний шлях існує і в 2026 році став більш оцифрованим. Процес залежить від того, хто є балансоутримувачем конкретної посадки.
- Визначте, кому належить насадження. Для більшості лісосмуг це філія ДП «Ліси України», місцева рада, служба автомобільних доріг або територіальна громада. Інформацію можна уточнити в місцевій раді чи через публічну кадастрову карту.
- Подайте заяву на лісорубний квиток. Це можна зробити безпосередньо в лісгоспі, через систему «ЕкоСистема» або в окремих випадках через Дію. У заяві вказують мету (опалення домогосподарства), орієнтовний обсяг і ділянку.
- Отримайте дозвіл і сплатіть вартість деревини або послуг. Квиток видають безоплатно як документ, але сама деревина продається за встановленими цінами. Обсяг зазвичай обмежують нормами для побутових потреб.
- Заготовляйте лише на вказаній ділянці і в межах дозволеного. Документ треба мати при собі під час перевезення.
Для придорожніх посадок дозвіл частіше видає дорожня служба або громада, а не лісгосп. У деяких ОТГ діють місцеві квоти для вразливих категорій — пенсіонерів, багатодітних сімей, людей з інвалідністю. Варто перевірити на сайті своєї громади.
Найпростіший і найбезпечніший варіант для більшості людей — купити готові дрова в ДП «Ліси України» або через офіційні майданчики. Товарно-транспортна накладна чи чек підтверджують законність походження.
Спеціальні правила для територій бойових дій
Для населення районів, де ведуться або велися бойові дії, діє окремий механізм. Постанова Кабінету Міністрів України №861 від 30 липня 2024 року (зі змінами) дозволяє безоплатно збирати паливну деревину для побутових потреб домогосподарств.
Важливі обмеження:
- збирати можна лише порубкові рештки (гілки, сучки, верхівки після офіційних рубок) на спеціально визначених ділянках;
- заборонено відокремлювати стовбур від пня та використовувати бензо- чи електропили;
- збір відбувається лише за безпечних умов, у визначені дні та години, часто за присутності представника лісокористувача;
- перелік ділянок затверджують ради оборони областей на основі пропозицій лісгоспів.
Норма діє під час воєнного стану і ще шість місяців після його скасування. Це не дозвіл вільно забирати будь-який сухостій у будь-якій посадці, а контрольований збір залишків після рубок. Актуальні переліки ділянок публікують на сайтах обласних військових адміністрацій і філій «Лісів України».
Поширені помилки, які призводять до протоколу
З практики перевірок найчастіше фіксують кілька типових ситуацій.
Люди беруть «трохи сухостою, який і так нікому не потрібен». Інспектор кваліфікує це як самовільну заготівлю, незалежно від того, чи дерево стояло, чи вже лежало. Наявність пилки чи сокири в руках майже завжди посилює позицію контролюючого органу.
Друга помилка — плутати дрібний хмиз із нормальними дровами. Гілка товщиною 7–8 см уже виходить за межі того, що можна вважати «підстилкою». Третя — вивозити деревину без документів, навіть якщо її «подарував» сусід чи місцевий лісник. Усна домовленість не замінює лісорубний квиток.
Четверта помилка стосується прифронтових територій: люди збирають будь-який сухостій замість порубкових решток на офіційно відкритих ділянках. Контроль там посилений, а виправдання «ми в зоні бойових дій» не працює, якщо порушено умови постанови №861.
Що робити, якщо вже склали протокол
Якщо інспектор зупинив і склав протокол, варто зафіксувати свої пояснення. Вкажіть, що збирали лише дрібний хмиз, якщо це відповідає дійсності, і попросіть внести це в документ. Фотографуйте обсяг і стан гілок.
Протокол можна оскаржити протягом 10 днів з дня вручення. Підстави для оскарження: неправильна кваліфікація (наприклад, дрібний хмиз визнали деревиною), порушення процедури складання, відсутність доказів обсягу шкоди. У складних випадках краще залучити юриста, який працює з лісовим законодавством.
Окремо можна домовитися про добровільне відшкодування шкоди до розгляду справи — це іноді зменшує підсумкові санкції. Але самостійно визнавати «вину» в більшому обсязі, ніж було насправді, не варто.
Практичні альтернативи, коли посадка закрита
Коли офіційний дозвіл отримати складно або дорого, більшість господарств переходять на інші джерела.
Обрізки плодових дерев і чагарників у власному саду чи на присадибній ділянці не потребують жодних дозволів. Багато хто спеціально залишає товсті гілки після весняної обрізки і сушить їх на зиму.
Деревні пелети та брикети з відходів деревообробки продаються офіційно і часто виходять дешевше за нелегальні дрова з урахуванням ризиків. У багатьох регіонах працюють пункти прийому деревини від санітарних рубок, де можна купити паливні дрова за регульованими цінами.
Для тих, хто живе в зоні дії постанови №861, найраціональніше стежити за офіційними оголошеннями про відкриті ділянки для збору порубкових решток. Це єдиний повністю безоплатний і легальний варіант у таких районах.
Законодавство однозначне: повноцінні дрова в посадці без дозволу збирати не можна. Дрібний хмиз і підстилку — можна в розумних межах. У 2026 році найменш ризикований шлях — або купити готові дрова з документами, або оформити лісорубний квиток через лісгосп чи Дію. Будь-який самовільний збір, особливо з пилкою в руках, майже гарантовано призведе до штрафу та відшкодування шкоди.