By Світлана Князєва 
Львівський політехнічний університет стоїть у серці міста як живий міст між імперським минулим і цифровим сьогоденням. Його стіни, прикрашені латинським девізом Litteris et Artibus, бачили покоління інженерів, які будували залізниці, проєктували міста й нині створюють системи штучного інтелекту. Понад 32 тисячі студентів наповнюють аудиторії та лабораторії, роблячи заклад найбільшим технічним університетом України за чисельністю.
Тут поєднуються класичні наукові школи з сучасними напрямами — від оборонних технологій до відновлюваної енергетики. У 2025 році університет став лідером за кількістю заяв від вступників, а державна атестація присвоїла йому найвищу категорію «А» у ключових наукових галузях. Ректорка Наталія Шаховська, перша жінка на цій посаді за всю історію, веде заклад через виклики війни, акцентуючи на практичній підготовці та міжнародних зв’язках.
Гасло «Наукам і Мистецтвам» звучить не як музейна табличка, а як щоденний принцип. Студенти проходять практику в лабораторіях з обладнанням Siemens і ABB, розробляють стартапи в Tech StartUp School і беруть участь у програмах подвійних дипломів з європейськими партнерами. Усе це відбувається в історичному комплексі на вулиці Степана Бандери, де кожен коридор нагадує про двохсотрічний шлях від реальної школи до національного інноваційного центру.
Від реальної школи до національного університету: шлях крізь епохи
7 березня 1816 року австрійський імператор Франц I підписав указ про відкриття Цісарсько-королівської реальної школи у Львові. Навчання зосереджувалося на математиці, кресленні, природничих науках і мовах — саме те, чого бракувало тодішній Галичині для розвитку промисловості. Школа швидко стала осередком інтелектуального життя, де місцеві таланти отримували європейську освіту.
У 1844 році заклад перетворився на Цісарсько-королівську технічну академію — одну з перших подібних установ у Європі. Через три десятиліття, у 1877 році, відкрився грандіозний головний корпус, спроєктований архітектором Юліаном Захаревичем. Будівля з колонами, алегоричними скульптурами та написом Litteris et Artibus досі вражає своєю масштабністю й стала символом технічної освіти міста.
Польський період приніс назву Політехніка Львівська, радянські роки — статус інституту з десятками факультетів і філіями в інших містах. У 1993 році заклад отримав університетський статус, а у 2000-му — національний. Кожна епоха залишала свій відбиток: від військових шпиталів у стінах корпусу під час воєн до сучасних лабораторій штучного інтелекту.
Архітектура та атмосфера кампусу
Головний корпус нагадує палац науки. Центральні сходи з мармуровими сходами, високі вікна аудиторій і бюст Юліана Захаревича біля входу створюють відчуття спадкоємності. До північного фасаду на початку XX століття добудували ризаліти з лекційними залами — доказ того, що заклад постійно зростав разом із попитом на інженерів.
Студенти швидко звикають до ритму: від ранкових лекцій у історичних залах до вечірніх проєктів у сучасних лабораторіях. Народний дім «Просвіта» підтримує культурне життя, а спортивні секції приносять перемоги на європейських чемпіонатах. Усе це формує не просто місце навчання, а спільноту, де технічні знання переплітаються з патріотизмом і творчістю.
Сучасна структура та освітні можливості
Сьогодні Національний університет «Львівська політехніка» об’єднує 16 навчально-наукових інститутів, Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою, 10 коледжів і 111 кафедр. Підготовка охоплює близько 69 спеціальностей — від класичного будівництва та енергетики до комп’ютерних наук, кібербезпеки, архітектури та гуманітарних напрямів.
Освітній процес забезпечують майже 2500 викладачів, серед яких близько 500 докторів наук. Студенти обирають денну чи заочну форму, а також програми англійською мовою. Міжнародна акредитація програм з комп’ютерних наук (штучний інтелект, інтернет речей, смарт-системи) німецьким агентством ZEvA підтверджує високу якість підготовки.
Особливо популярними серед вступників залишаються IT-спеціальності, психологія, право, менеджмент, а також інженерні напрями — електроніка, будівництво, автоматизація та хімічні технології. Водночас матеріалознавство і транспортні спеціальності збирають менше заяв, що відображає зміни на ринку праці.
| Аспект | Показник (станом на 2025–2026) | Коментар |
|---|---|---|
| Кількість студентів | Понад 32 600 (у 2025 році) | Найбільший заклад України за чисельністю |
| Інститути та кафедри | 16 інститутів + МІОК, 111 кафедр | Плюс 10 коледжів |
| Спеціальності | Близько 69 | Повний цикл від бакалавра до доктора наук |
| Викладачі | Майже 2500 (бл. 500 докторів наук) | Сильний науково-педагогічний склад |
| Наукове фінансування (2025) | Понад 172 млн грн | Фокус на MilTech, IT, BioTech |
Дані офіційного сайту університету та відкритих рейтингів підтверджують масштаб закладу. У 2026 році під час вступної кампанії Львівська політехніка знову очолила рейтинг за кількістю зарахованих студентів, прийнявши понад 12 тисяч осіб на різні рівні освіти.
Наука, інновації та відповідь на виклики сьогодення
Наукова робота зосереджена на стратегічних напрямах: військові технології, медичні розробки, біотехнології, інформаційні технології та відновлювана енергетика. Університет запустив лабораторію DeepTech прототипування, впровадив сучасний сканувальний електронний мікроскоп і розробив гідрогелеві засоби для допомоги при пораненнях. Чотири фахові видання входять до баз Scopus і Web of Science.
Tech StartUp School і Науковий парк SID City допомагають студентам перетворювати ідеї на реальні проєкти. Серед прикладів — симулятори для реабілітації та платформи підтримки. Центр ветеранського розвитку супроводжує сотні ветеранів: у 2025 році їх кількість серед вступників зросла вчетверо порівняно з 2023 роком завдяки системі «Єдине вікно».
Міжнародна мережа охоплює сотні угод із партнерами з понад 40 країн. Програми Erasmus+, подвійні дипломи з британськими та німецькими університетами, стажування викладачів і прийом іноземних фахівців роблять освіту справді європейською.
Студентське життя та культурний вимір
Окрім навчання, університет підтримує творчість через Народний дім «Просвіта» з одинадцятьма колективами. Спортивні досягнення студентів у боксі, карате, стрільбі з лука та санному спорті (ліцензія на зимові Олімпійські ігри 2026) додають енергії кампусу. Інклюзивний освітній центр, створений у 2025 році, впроваджує цифрові технології доступності.
Гуртожитки, спортивні майданчики та студентські організації формують повноцінне середовище. Багато випускників працюють у провідних IT-компаніях України та за кордоном, а диплом закладу визнають роботодавці по всій країні та в Європі. Цінності патріотизму, свободи, гідності, відповідальності, партнерства та інноваційності пронизують повсякденне життя спільноти.
Цікаві факти
- 7 березня відзначають День Львівської політехніки — саме цього дня у 1816 році відкрили реальну школу.
- У 1912 році Марія Склодовська-Кюрі прочитала лекцію в Політехнічній школі й отримала звання почесного доктора технічних наук.
- Головний корпус спроєктував Юліан Захаревич, чий бюст досі стоїть біля входу як символ спадкоємності.
- Університет має власну астрономічну обсерваторію, видавництво та одну з найбільших науково-технічних бібліотек України.
- У 2025 році Наталія Шаховська стала першою жінкою-ректоркою за понад двохсотрічну історію закладу.
- Студенти-політехніки регулярно здобувають призові місця на міжнародних змаганнях, а санкарка Анна Шкрет виборола ліцензію на зимову Олімпіаду 2026.
Ці деталі нагадують, що за цифрами рейтингів стоять живі історії людей і будівель, які витримали війни, зміни режимів і технологічні революції. Львівський політехнічний університет продовжує формувати фахівців, здатних будувати стійку Україну — від інженерних рішень для відбудови до цифрових інструментів майбутнього. Кожен новий набір студентів додає свіжої енергії стінам, які вже понад двісті років служать науці та мистецтву.