By Світлана Князєва 
6 листопада відбулося четверте засідання Комітету Україна — ЄС/Євратом з досліджень та інновацій. Учасники обговорили стан співпраці та приєднання України до наступної рамкової програми ЄС з науки та інновацій. Серед ключових тем — участь українських установ у програмах «Горизонт Європа» та Євратом, інтеграція до Європейського дослідницького простору, підтримка вчених і підготовка до програми на 2028–2034 роки.
Засідання пройшло онлайн. Співголовували заступник міністра освіти і науки України Денис Курбатов і заступниця генерального директора Генерального директорату з досліджень та інновацій Європейської комісії Марія Крістіна Руссо. До відкриття долучилася посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова.
Зростання участі та напрями реформ
Україна посилює участь у європейських дослідницьких програмах. За даними з виступу Дениса Курбатова, 331 українська організація виконує 361 проєкт у межах «Горизонт Європа». У попередній програмі «Горизонт 2020» 173 організації реалізовували 235 проєктів. Кількість заявок зросла з 2839 до 5086.
| Показник | «Горизонт 2020» | «Горизонт Європа» |
|---|---|---|
| Організації | 173 | 331 |
| Проєкти | 235 | 361 |
| Заявки | 2839 | 5086 |
«Разом з ЄК ми системно розвиваємо національну інфраструктуру підтримки українських аплікантів програми Горизонт. Водночас наше спільне завдання — не лише збільшувати кількість проєктів, а й посилювати їхню результативність, розширювати міжнародні партнерства та забезпечувати активнішу участь українських дослідників у формуванні європейського порядку денного», — зазначив заступник міністра освіти і науки України Денис Курбатов.
Українська сторона наголосила на необхідності ширшого залучення українських вчених до проєктів, спрямованих на підтримку України, та врахування національних потреб під час їх підготовки. Окремо порушено питання відмінностей в оплаті праці українських вчених та їхніх європейських колег у проєктах «Горизонт Європа».
Під час засідання представлено напрями реформування української системи досліджень та інновацій. Серед них — розвиток базового й конкурсного фінансування, цифровізація та прозорість конкурсів МОН, підтримка наукових кадрів, відкрита наука та зміцнення співпраці науки з бізнесом. Ці зміни є частиною інтеграції України до Європейського дослідницького простору та виконання зобов’язань за переговорним розділом 25 «Наука та дослідження».
Учасники розглянули співробітництво в межах Євратом та можливості Європейської інноваційної ради, зокрема пов’язані з оборонними технологіями. Окрему увагу приділено підготовці до участі України в наступній десятій рамковій програмі ЄС з досліджень та інновацій на 2028–2034 роки. МОН наголосило на важливості завчасного опрацювання організаційних і правових передумов асоційованої участі, щоб забезпечити подальший доступ українських команд до європейських дослідницьких можливостей.
Ще одним напрямом обговорення стала діяльність Міжнародної коаліції з підтримки науки, досліджень та інновацій в Україні. Серед пріоритетів — відновлення та модернізація дослідницької інфраструктури, її енергостійкість, збереження наукового потенціалу й координація міжнародної допомоги. Українська сторона також наголосила на важливості безпеки досліджень і протидії російській пропаганді та дезінформації в науці.
Подальша робота з європейськими партнерами буде зосереджена на підтримці українських вчених та установ, посиленні їхньої участі в програмах ЄС і підготовці до наступного етапу наукової співпраці.