By Світлана Князєва 
Благовіщення Пресвятої Богородиці припадає на 25 березня за новоюліанським календарем, якого дотримуються Православна церква України та Українська греко-католицька церква. Громади, що зберегли юліанський стиль, відзначають це саме свято 7 квітня. Дата залишається незмінною щороку, бо свято неперехідне й стоїть рівно за дев’ять місяців до Різдва Христового.
У 2026 році за календарем ПЦУ та УГКЦ Благовіщення випало на середу, 25 березня, у період Великого посту, який тривав до 11 квітня перед Великоднем 12 квітня. Для парафій на старому стилі цивільна дата зрушилась на 13 днів і припала на 7 квітня. Обидві дати зберігають той самий євангельський зміст, але різні календарі розділяють вірян у часі.
Свято згадує момент, коли архангел Гавриїл сповістив Діві Марії про зачаття Сина Божого. Воно входить до дванадесятих і за значенням поступається лише Великодню та Різдву. У народній пам’яті Благовіщення стало третьою зустріччю весни, коли земля отримує благословення на новий ріст.
Якого числа Благовіщення за різними календарями
Різниця між 25 березня і 7 квітня виникає виключно через зсув юліанського календаря відносно григоріанського. З 1 вересня 2023 року ПЦУ перейшла на новоюліанський календар для нерухомих свят, а УГКЦ користується григоріанським. Для Благовіщення обидва дають одну цивільну дату — 25 березня. Парафії Української православної церкви, які залишилися на старому стилі, продовжують служити 7 квітня.
Римо-католицька церква також тримає 25 березня. Якщо цей день випадає на Страсний тиждень або Пасхальну октаву, свято переносять на найближчий зручний день після Великодня. У візантійській традиції Благовіщення ніколи не переносять, навіть коли воно збігається з Великоднем.
| Церква / традиція | Цивільна дата | Календар | Примітка на 2026 рік |
|---|---|---|---|
| ПЦУ та УГКЦ | 25 березня | Новоюліанський / григоріанський | Середа, під час Великого посту |
| Громади на юліанському стилі, УПЦ | 7 квітня | Юліанський | Також під час посту |
| Римо-католицька церква | 25 березня (можливий перенос) | Григоріанський | Без переносу у 2026 році |
Дані узгоджені з церковними календарями ПЦУ, зведеними релігійними календарями та матеріалами RISU. Після таблиці варто пам’ятати, що для конкретної парафії завжди краще звірити дату з місцевим храмом, бо окремі громади зберігають право на старий стиль навіть після загальноцерковної реформи.
Історія встановлення дати та євангельська основа
Подія Благовіщення описана в Євангелії від Луки: архангел Гавриїл з’явився Марії в Назареті й повідомив, що вона зачне від Святого Духа і народить Сина, якому дадуть ім’я Ісус. Марія відповіла: «Я раба Господня, нехай буде мені за словом твоїм». Від цього моменту відраховують дев’ять місяців до Різдва Христового 25 грудня.
Перші згадки про святкування з’являються в IV–V століттях. Святі отці пов’язували 25 березня не лише з зачаттям, а й із днем творення світу та, за деякими стародавніми розрахунками, із розп’яттям. У VII столітті Трулльський собор закріпив назву «Благовіщення Пресвятої Богородиці» і дозволив відзначати свято навіть під час Великого посту — єдине таке виключення серед великих свят.
Рівно дев’ять місяців відділяють Благовіщення від Різдва, тому дата ніколи не «плаває» разом із Великоднем. Це і є головна календарна відмінність від перехідних свят.
В Україну свято прийшло разом із християнством. Народна свідомість поєднала його з весняним пробудженням землі. Казали, що до Благовіщення земля відпочиває, а після нього Господь благословляє все живе. Звідси й приказка: «На Благовіщення й птиця гнізда не в’є, а дівчина коси не плете».
Кіріопасха та особливі збіги
Коли Благовіщення збігається з Великоднем, православна традиція називає цей день Кіріопасхою. На юліанському календарі таке траплялося рідко: востаннє на українських землях у 1991 році. Після переходу ПЦУ на новоюліанський календар збіг Благовіщення з Великоднем для цих громад став майже неможливим, бо найраніший Великдень за новим стилем випадає пізніше 25 березня. На старому стилі наступні Кіріопасхи очікуються лише в 2075 і 2086 роках.
Традиції, заборони та послаблення посту
На Благовіщення віряни йдуть на святкову літургію, беруть освячену просфору і зберігають її вдома як благословення. У храмах священики часто одягають блакитні або білі ризи. День має один день передсвята і один день післясвята — Собор архангела Гавриїла, який відзначають 26 березня за новим стилем.
Оскільки свято зазвичай припадає на Великий піст, піст послаблюють: дозволяють рибу, морепродукти та олію. М’ясо, молочні продукти й яйця залишаються під забороною. У 2026 році і 25 березня, і 7 квітня потрапили саме в пісний період, тому це правило діяло для обох дат.
Народні заборони строгіші за церковні приписи. Не рекомендують важку фізичну роботу, копання землі, обрізання дерев, шиття, в’язання, прибирання, стрижку волосся та заплітання кіс. Не варто позичати чи давати в борг, починати нові великі справи, вирушати в далеку дорогу чи влаштовувати гучні гуляння. Сварки й лихослів’я вважаються особливо недоречними в день, коли прозвучала блага вість.
Цікаві факти про Благовіщення
- У народній традиції Благовіщення вважали третьою зустріччю весни після Стрітення та Сорока мучеників. Саме після цього дня дозволяли починати польові роботи.
- Дівчата шукали проліски чи первоцвіт дорогою до джерела: знайдена квітка віщувала швидке заміжжя. Пролісок тримали за пазухою до Великодня, а потім клали за ікону.
- Погода на Благовіщення віщувала погоду на Великдень. Теплий сонячний день обіцяв ранню теплу весну й щедрий врожай, дощ — добру риболовлю та грибну осінь.
- В Англії до 1752 року 25 березня (Lady Day) було початком нового року. У деяких європейських традиціях від Благовіщення відраховували початок нового землеробського циклу.
- Ікона Благовіщення — одна з найдавніших тем християнського мистецтва. Зображення архангела з лілією та Діви Марії з’являються вже в катакомбах III–IV століть.
Ці факти зібрані з етнографічних записів і церковних джерел. Вони показують, як євангельська подія перетворилася на живу частину весняного календаря українців. Сьогодні більшість заборон виконують не буквально, а як спосіб зберегти спокійний, молитовний ритм дня.
Народні прикмети та сучасне сприйняття
Якщо на Благовіщення лежить сніг, весна затягнеться. Тепла ніч перед святом обіцяє дружну весну. Ластівки, які літають високо, віщують теплу весну, а їхня відсутність — холодне літо. Гроза на свято означала щедрий врожай горіхів, рясний дощ — грибне літо. Північний вітер віщував прохолодне літо.
У наш час багато з цих прикмет сприймають як культурну пам’ять, а не як обов’язкові правила. Водночас звичай відвідувати храм, брати просфору й проводити день спокійніше зберігається в родинах незалежно від календаря. Для тих, хто живе в місті, свято часто зводиться до короткої молитви, сімейного обіду з рибою та усвідомлення, що від цього дня до Різдва лишається рівно дев’ять місяців.
Календарна реформа 2023 року розділила українців на дві дати, але не змінила змісту свята. Для більшості парафій ПЦУ та УГКЦ відповідь на запитання «якого числа Благовіщення» тепер звучить однозначно: 25 березня. Для тих, хто тримає старий стиль, — 7 квітня. Обидві дати нагадують про одну й ту саму благу звістку, яка колись прозвучала в Назареті й досі відлунює в весняному повітрі.