By Світлана Князєва 
Заготівля деревини залишається однією з базових операцій лісового господарства України, від якої залежить і сировинна база деревообробки, і паливні потреби населення, і стан самих лісів. У 2026 році цей процес відбувається в умовах воєнного стану, посиленого цифрового контролю та спроб збільшити обсяги заготівлі без порушення принципів невиснажливості.
Ключовим документом, який регулює процедуру, є Лісовий кодекс України. Стаття 70 чітко визначає, що заготівля деревини здійснюється переважно в порядку рубок головного користування в стиглих і перестійних деревостанах, а також під час лісогосподарських заходів. Будь-яка робота на лісовій ділянці потребує спеціального дозволу — лісорубного квитка.
Для громадян і бізнесу важливо розуміти різницю між легальною заготівлею, яку ведуть постійні лісокористувачі, і самовільним збором деревини. Навіть сухостій і повалені дерева залишаються частиною лісових ресурсів і не можуть бути забрані без дозволу. Нижче — розбір актуальних правил, технологій, цифр і практичних нюансів станом на 2026 рік.
Правова основа та ключові обмеження заготівлі
Заготівля деревини належить до спеціального використання лісових ресурсів. Згідно зі статтею 70 Лісового кодексу України, вона проводиться в стиглих і перестійних насадженнях під час рубок головного користування. У першу чергу під рубку відводять пошкоджені, усихаючі та ті, що вийшли з підсочування, деревостани. Це правило працює і в мирний час, і під час воєнного стану.
Системи рубок головного користування залежать від категорії лісів, лісорослинних умов і біологічних особливостей порід. Застосовують суцільні, поступові, вибіркові та комбіновані рубки. Додатково деревину отримують під час рубок формування та оздоровлення лісів, санітарних рубок і розчищення ділянок під інфраструктуру.
Існує чіткий ліміт — розрахункова лісосіка. Це щорічна науково обґрунтована норма заготівлі в порядку рубок головного користування, яку затверджують окремо для кожного постійного лісокористувача за групами порід. Перевищувати її заборонено. У 2026 році уряд вніс зміни до правил на період воєнного стану та 12 місяців після його завершення (крім гірських лісів Карпат). Вони дозволяють не включати деревину від певних санітарних рубок у ліміти головного користування, щоб швидше задовольнити потреби економіки, населення та Збройних Сил, але з обов’язковим перерахунком лімітів, якщо фонд стиглих насаджень зменшується більше ніж на 30 %.
Під час заготівлі заборонено вирубувати та пошкоджувати цінні й рідкісні види, занесені до Червоної книги України, насінники та плюсові дерева (крім виняткових випадків за спеціальним дозволом). У пралісах, квазіпралісах і природних лісах заготівля деревини та більшість рубок взагалі заборонені.
Системи рубок: коли яку обирають і чому
Вибір системи рубки визначає не лише обсяг отриманої деревини, а й те, як швидко й у якому складі ліс відновиться. Суцільна рубка передбачає видалення всіх дерев на ділянці. Вона підходить для світлолюбних порід (береза, осика, сосна в певних умовах) і створює умови для природного чи штучного відновлення. Водночас вона сильніше впливає на ґрунт, мікроклімат і біорізноманіття, тому в багатьох категоріях лісів її обмежують за площею та конфігурацією лісосіки.
Поступові рубки проводять у кілька прийомів протягом 10–15 років. Материнський деревостан захищає підріст тіньовитривалих порід (ялина, бук) і забезпечує природне поновлення. Вибіркові рубки (групові чи поодиноких дерев) дають змогу постійно отримувати деревину, не відкриваючи великих просторів. Вони дорожчі в організації, але краще зберігають структуру насадження.
Комбіновані системи поєднують елементи різних підходів залежно від ділянки. У реальній практиці лісокористувачі часто стикаються з ситуацією, коли на одній території потрібно одночасно прибрати сухостій, провести догляд і заготовити частину стиглого лісу. Тоді вибір системи узгоджують із матеріалами лісовпорядкування та санітарним станом.
| Система рубки | Суть методу | Найкраще підходить для | Основні переваги та ризики |
|---|---|---|---|
| Суцільна | Повне видалення дерев на ділянці | Світлолюбні породи, відновлення після пошкоджень | Високий вихід деревини; сильний вплив на ґрунт і біорізноманіття |
| Поступова | Видалення стиглих дерев у кілька етапів | Тіньовитривалі породи, наявність підросту | Краще природне відновлення; триваліший період заготівлі |
| Вибіркова | Видалення окремих дерев або груп | Малі площі, збереження структури насадження | Постійне користування; вища вартість робіт |
| Комбінована | Поєднання елементів різних систем | Змішані насадження, складні умови | Гнучкість; потребує точного планування |
Дані узагальнено за Лісовим кодексом України та типовими лісовпорядними підходами.
У багатьох випадках саме санітарні та рубки догляду дають більший обсяг деревини, ніж головне користування. У 2023 році, наприклад, рубки формування і оздоровлення лісів перевищували обсяги головного користування. Це відображає реальний стан насаджень після пошкоджень, пожеж і бойових дій.
Технологічний процес: планування, валка та післязбиральні роботи
Незалежно від системи рубки, процес складається з трьох основних етапів. Спочатку проводять планування: відведення лісосіки, таксацію, складання технологічної карти, отримання лісорубного квитка. На цьому етапі фіксують обсяги, породи, категорії дерев (кращі, допоміжні, ті, що підлягають вирубуванню) і залишають необхідну кількість сухостою та біотопів згідно з актуальними нормами.
Другий етап — безпосередня валка, трелювання та розкряжування. Відстань трелювання залежить від типу рубки та рельєфу: на головному користуванні вона часто становить 500–1000 м, на рубках догляду — менше. У важких умовах (схили 6–15°) роботи коштують дорожче і вимагають спеціальної техніки. Сортиментація відбувається переважно на верхньому складі або безпосередньо на лісосіці.
Третій етап — очищення лісосіки, підготовка ґрунту під відновлення, вивезення деревини та облік. Порубкові рештки (гілки, верхівки) можна використовувати для дров чи біомаси, але лише з дозволу лісокористувача та в установленому ним порядку. Самовільний збір навіть таких залишків заборонений.
У практиці часто трапляється, що затримка з вивезенням призводить до погіршення якості деревини та додаткових витрат. Тому графік робіт і логістику планують ще на етапі відведення лісосіки.
Цифровий облік і контроль прозорості у 2026 році
З 2023 року лісорубні квитки видають виключно в електронній формі через платформу ЕкоСистема (також доступно через Дію). Послуга безоплатна, строк — до 10 робочих днів. Заявник подає заяву, відомість чергової лісосіки, матеріали таксації та інші документи залежно від типу рубки. Результат — електронний документ з QR-кодом, який можна перевірити онлайн.
Єдина державна система електронного обліку деревини (ЄДС ЕОД) фіксує рух лісопродукції від лісосіки до покупця. Для перевезення формують ТТН-ліс з обов’язковою фотофіксацією завантаженого транспорту. Дані доступні для перевірки за номером накладної чи автомобіля. Система адаптована до вимог європейського регламенту EUDR щодо простежуваності походження деревини.
Водночас саме ця система стала об’єктом масштабних зловживань. У 2026 році правоохоронці завершили розслідування схеми, учасники якої здійснили понад 10 тисяч несанкціонованих втручань у ЄДС ЕОД у шести областях (Волинська, Житомирська, Рівненська, Закарпатська, Львівська, Запорізька). Маніпулювали обсягами, породами, вартістю та залишками. Після припинення схеми офіційні обсяги біржових продажів зросли до понад 70 % запланованих. Це показує, що цифровий облік працює, але потребує постійного технічного та кадрового контролю.
Для покупців деревини важливо перевіряти походження через кабінет контрагента чи відкриті реєстри. Наявність бирки, коректної ТТН і відповідність фотографій — базові ознаки легальної партії.
Обсяги заготівлі та особливості воєнного періоду
За даними Державної служби статистики та Держлісагентства, у 2023 році в Україні заготовили близько 15,69 млн куб. м деревини. З них рубки головного користування дали понад 6,68 млн куб. м, а рубки формування і оздоровлення — близько 8,94 млн куб. м. Хвойні породи становили більшу частку. Порівняно з 2021 роком обсяги знизилися приблизно на 11 %.
У 2025 році загальний обсяг лісоматеріалів від усіх видів рубок оцінювали на рівні близько 11,7–14 млн куб. м залежно від методології обліку (оперативні дані Держлісагентства та статистика). На початку 2026 року ДП «Ліси України» зафіксувало різке зростання: у січні динаміка заготівлі була втричі вищою, ніж у січні 2025-го, без традиційного святкового спаду. За 9 місяців 2026 року загальна заготівля зросла приблизно на 7,9 % порівняно з аналогічним періодом 2025-го, причому майже весь приріст припав на дрова непромислового використання.
Це відображає пріоритети воєнного часу: забезпечення паливом населення та інфраструктури, а також потреби оборони. Водночас обсяг круглих ділових лісоматеріалів для промисловості зростає повільніше або залишається на рівні попереднього року. Плани ДП «Ліси України» на 2026 рік передбачають заготівлю понад 11,5 млн куб. м, з можливістю додаткового збільшення після оновлення матеріалів лісовпорядкування. Уряд орієнтується на поступове нарощування до 15,5 млн куб. м до 2027 року з одночасним розвитком переробки.
Регіонально найбільші обсяги традиційно дають Житомирська, Рівненська, Чернігівська, Львівська та інші поліські й карпатські області. Водночас бойові дії та окупація частини територій суттєво вплинули на доступність лісового фонду на сході та півдні.
Поширені порушення та як їх уникати
Найчастіша помилка громадян — переконання, що сухостій, вітровал чи гілки «нічиї» і їх можна забирати. Згідно з роз’ясненнями Держлісагентства та Державної екологічної інспекції, будь-яка деревина (навіть повалена) належить до лісових ресурсів. Самовільна заготівля прирівнюється до незаконної рубки. Штрафи становлять від 510–1020 грн за незаконну рубку чи пошкодження дерев до 1020–1530 грн за повторне порушення. У серйозніших випадках можлива кримінальна відповідальність.
Дозволено збирати порубкові рештки (гілки, верхівки) лише з дозволу лісокористувача і за його правилами. Перед тим як йти в ліс за дровами, потрібно звернутися до відповідного лісництва чи надлісництва і з’ясувати, чи є така можливість на конкретній ділянці.
Для підприємців типові ризики — робота без чинного лісорубного квитка, невідповідність фактичних обсягів даним обліку, відсутність фотофіксації при перевезенні чи маніпуляції з сортаментом. У реальних кейсах 2021–2025 років саме втручання в електронну систему дозволяло оформлювати дорогі породи як дешевші чи приховувати залишки. Після посилення контролю такі схеми стають ризикованішими.
Щоб уникнути проблем, лісокористувачі ведуть облік у реальному часі, зберігають усі матеріали відведення та регулярно звіряють дані системи з фактичними залишками на складах. Громадяни купують дрова офіційно у лісокористувачів (ціни залежать від породи та способу забирання; у 2026 році кубометр дров часто стартував від 1200 грн і вище).
Практичні аспекти для громадян і бізнесу
Для приватного будинку найпростіший і легальний шлях — купити дрова чи ділову деревину в ДП «Ліси України» або інших постійних лісокористувачів. Можна замовити доставку чи забрати самовивозом з верхнього складу. Власний сад і присадибна ділянка залишаються безпечним джерелом дров без додаткових дозволів, якщо дерева ростуть на вашій землі.
Бізнес, який планує заготівлю, починає з перевірки розрахункової лісосіки та матеріалів лісовпорядкування. Заяву на електронний лісорубний квиток подають через ЕкоСистему. Для санітарних рубок потрібні додаткові акти обстеження та довідки про обсяги сухостою, які залишають на ділянці (норми залежать від умов і статусу території; у 2026 році пороги переглянули). Після отримання квитка роботи ведуть згідно з технологічною картою, а всю деревину обліковують у ЄДС ЕОД.
Багато хто стикається з ситуацією, коли після буревію чи пожежі потрібно швидко прибрати пошкоджені дерева. У таких випадках лісокористувач оформлює відповідні рубки, а населення може отримати частину деревини через офіційні канали (наприклад, безкоштовну видачу соціально вразливим категоріям у окремих громадах).
Для деревообробників актуальним залишається питання стабільності постачання круглих лісоматеріалів. Зростання заготівлі дров не завжди означає збільшення сировини для пиломатеріалів і меблів. Тому контракти на біржових торгах і форвардні угоди допомагають планувати роботу на півріччя вперед.
Екологічний баланс і відновлення після заготівлі
Правильна заготівля не лише дає деревину, а й покращує санітарний стан лісу, знижує ризик пожеж і створює умови для відновлення потрібних порід. Водночас надмірні суцільні рубки на великих площах, особливо на схилах, можуть спричиняти ерозію, зміну водного режиму та втрату біорізноманіття. У Карпатах ці ризики особливо помітні, тому там діють суворіші обмеження.
Після рубки обов’язковим є лісовідновлення — природне чи штучне. Залишення насінників, сухостою (у встановлених обсягах) і біотопів підтримує дику фауну. У 2026 році посилили вимоги до обліку сухостою під час видачі лісорубних квитків саме для збереження біорізноманіття.
Згідно з відгуками спеціалістів і матеріалами Держлісагентства, стабільність обсягів заготівлі в довгостроковій перспективі залежить від якості лісовпорядкування та реального приросту. Щорічний приріст деревини в українських лісах оцінюють приблизно в 35 млн куб. м при загальному запасі близько 2,3 млрд куб. м. Заготівля на рівні 12–15 млн куб. м залишається в межах невиснажливого користування, якщо враховувати втрати від пожеж, шкідників і бойових дій.
Ключові інсайти для читача: заготівля деревини в Україні жорстко регулюється Лісовим кодексом і цифровими системами; самовільний збір будь-якої деревини в лісі заборонений; у 2026 році обсяги зростають переважно за рахунок дров і санітарних заходів; легальний шлях — через електронний лісорубний квиток і офіційних лісокористувачів. Дотримання цих правил забезпечує і сировину, і збереження лісів на наступні десятиліття.