Автор ac9f7e 
На горі Піп Іван Чорногірський в Івано-Франківській області відкрили Міжнародний центр колективного користування науковим обладнанням. У заході взяли участь міністр освіти і науки України Андрій Бутенко та міністр науки і вищої освіти Республіки Польща Марцін Куласек. На вершині вони підписали декларацію про співпрацю у сфері науки та вищої освіти.
«Ця декларація ширша за академічну співпрацю. Україна і Польща підтверджують, що рухаються спільним європейським курсом, з опорою на довіру й добросусідство. Освіта і наука тримають цей зв’язок на рівні людей — студентів, викладачів, дослідників», — наголосив Андрій Бутенко.
Центр розмістили у відбудованій обсерваторії 1938 року, відомій як «Білий слон». Об’єкт стоїть на висоті 2028 метрів. Це третя за висотою вершина Українських Карпат. У куполі встановили телескоп для астрономічних спостережень. Попереду — роботизований комплекс для дистанційного керування приладом.
Обладнання працюватиме за принципом колективного користування. Його спільно використовуватимуть Карпатський національний університет імені Василя Стефаника та польські університети-партнери. Заявку на дослідження зможе подати будь-яка наукова команда на договірних умовах.
Напрями роботи та значення декларації
Астрономія — не єдиний напрям центру. Розташування на високогір’ї дозволяє вести метеорологічні спостереження. Тут також досліджуватимуть екосистеми, флору, клімат та екологію Чорногірського масиву. Частину приміщень займає найвища в Україні високогірна рятувальна станція ДСНС.
«Обсерваторію на Піп Івані збудували у 1938 році, і вона пропрацювала лише рік. Після Другої світової війни радянська влада вирішила її не відновлювати — з будівлі вивезли все, навіть мідний дах, і десятиліттями на вершині стояла руїна. Сьогодні українці й поляки відновили її разом, і тут знову працює наукове обладнання, відкрите для дослідників з різних країн. За цим проєктом — понад десять років спільної роботи України і Польщі», — зазначив Андрій Бутенко.
Декларація передбачає розвиток Карпатського макрорегіону як відкритого простору для науки, вищої освіти та інновацій. Сторони домовилися розвивати STEM-освіту, спільні дослідницькі проєкти та інфраструктуру. Вони підтримуватимуть Collegium Carpathicum — мережу університетів України, Польщі, Румунії, Словаччини, Угорщини та Чехії. Окремий напрям — академічна мобільність і підтримка молодих дослідників.
«Відбудова України — це не лише відновлення інфраструктури, а й інвестиція в людський капітал: освіту, науку та інновації. Немає сильної держави без міцних осередків освіти й науки. Відкриття цього центру важливе для науки і водночас символічне для польсько-української співпраці», — наголосив Марцін Куласек.
На відкритті були студенти — стипендіати Фонду Президента України з підтримки освіти, науки та спорту. Обсерваторія відкрита для студентських досліджень і практик з астрономії, метеорології, біології, географії та екології.
Як відновлювали обсерваторію
Обсерваторію будували у 1936–1938 роках. Її ввели в експлуатацію 29 липня 1938 року. Астрономічний відділ був філією обсерваторії Варшавського університету. Метеорологічний підпорядковувався Національному інституту метеорології у Варшаві. Будівля має п’ять поверхів і 43 приміщення. Товщина стін сягає 1,5 метра.
Об’єкт пропрацював близько року. У вересні 1939 року персонал залишив його після початку Другої світової війни. Наступні десятиліття будівля стояла зруйнованою.
Сучасну концепцію відбудови розробили Карпатський національний університет імені Василя Стефаника та Варшавський університет. Роботи розпочалися у 2012 році. 4 вересня на вершину підняли перший будівельний вантаж. З 2017 року в приміщенні постійно працює пошуково-рятувальний пост ДСНС.