By Світлана Князєва 11 листопада 2026 року в межах Українського наукового форуму, присвяченого Всесвітньому дню науки заради миру та розвитку, відбувся спеціальний круглий стіл щодо міжнародної підтримки науки, досліджень та інновацій України.
Зустріч зібрала представників Міністерства освіти і науки України, надзвичайних і повноважних послів Індонезії, Китаю, Румунії, Туреччини, представників посольств Австрії, Великої Британії, Казахстану, Молдови, Німеччини, Португалії, Туркменістану, Угорщини, Хорватії, Чорногорії, Японії, Місії Європейського Союзу в Україні, ЮНЕСКО, Міністерства закордонних справ України та наукової спільноти. У центрі уваги опинилися підтримка українських учених, відновлення й модернізація дослідницької інфраструктури та розвиток спільних проєктів.
Основні напрями подальшої взаємодії
Українська сторона окреслила ключові пріоритети: співпрацю в межах Міжнародної коаліції з підтримки науки, досліджень та інновацій України; проведення двосторонніх конкурсів науково-дослідних та інноваційних проєктів; посилення безпеки досліджень і протидію російській дезінформації у сфері науки.
«Міжнародна підтримка має допомагати українським ученим продовжувати дослідження в Україні, працювати із сучасним обладнанням і долучатися до спільних проєктів. Для цього важливо поєднувати зусилля партнерів із пріоритетами, які визначає українська наукова спільнота та держава. Ми пропонуємо розвивати співпрацю через Міжнародну коаліцію, розширювати двосторонні конкурсні програми й відкривати більше можливостей для спільних досліджень. Окрема увага — відновленню та модернізації дослідницької інфраструктури. Водночас проєкти, спрямовані на підтримку України, мають передбачати повноцінну участь і фінансування українських команд. Важливими є також справедливі умови оплати їхньої роботи та доступ до різних інструментів конкурсного фінансування. Попри війну, Україна зберігає науковий потенціал і має досвід, який може допомогти у розв’язанні спільних викликів. Наше завдання — перетворювати цей потенціал і міжнародну солідарність на дослідження, технології та рішення, потрібні людям», — зазначив заступник міністра освіти і науки України Денис Курбатов.
Під час презентації трансформації системи досліджень та інновацій Денис Курбатов окреслив зміни у фінансуванні науки, розвитку дослідницької інфраструктури, підтримці наукової кар’єри та співпраці університетів і наукових установ із бізнесом. Ці напрями стали основою для залучення міжнародних партнерів.
Окрему увагу приділили Міжнародній коаліції з підтримки науки, досліджень та інновацій України, започаткованій у Римі у 2025 році. Співпраця в її межах передбачає координацію допомоги вченим і установам, підтримку інфраструктури та розвиток спроможності української науки.
Ще одним напрямом стало розширення двостороннього науково-технічного співробітництва. Україна вже має досвід спільних конкурсів з Австрією, Німеччиною, Литвою та іншими державами. МОН запропонувало розглянути можливість укладення угод із країнами, де така договірна база поки відсутня, для започаткування нових конкурсів.
Також ішлося про спільну участь у рамковій програмі ЄС «Горизонт Європа» та обмін досвідом, який допоможе українським установам розширювати партнерства. Серед пропозицій — ширше залучення українських учених до міжнародних проєктів, урахування потреб України під час підготовки конкурсів, справедлива оплата роботи дослідників і розвиток різних каналів конкурсного фінансування.
Практичні можливості міжнародної співпраці продемонстрували на прикладах обсерваторії на горі Піп Іван та Національного антарктичного наукового центру. Ігор Цепенда розповів про досвід транскордонного партнерства й перспективи розвитку обсерваторії, а директор НАНЦ Євген Дикий — про наукові досягнення, міжнародну взаємодію та подальший розвиток українських антарктичних досліджень.
Представлені під час круглого столу пропозиції окреслили основу для подальшого діалогу з дипломатичними місіями та міжнародними організаціями щодо інструментів підтримки, партнерств між установами та підготовки спільних наукових проєктів.