By Світлана Князєва 
Українські науковці разом із колегами з Університету Південної Богемії та Чеської антарктичної дослідної програми протестували пасивні пробовідбірники для виявлення хімічних забруднювачів у водах Антарктики. Перші результати показали, що більшість досліджуваних сполук у відібраних зразках не виявлено. Водночас методика успішно спрацювала і відкриває шлях до тривалішого моніторингу антарктичних вод.
Під час минулого антарктичного сезону спеціальні пастки встановили на два тижні у двох локаціях — поблизу української станції «Академік Вернадський» на острові Галіндез та неподалік чеської польової бази CZ\*ECO Nelson на острові Нельсон.
Пасивні пробовідбірники накопичують розчинені у воді органічні забруднювачі протягом усього часу встановлення. На відміну від традиційного відбору окремих проб води, такий підхід дозволяє фіксувати речовини в дуже низьких концентраціях або ті, рівень яких змінюється з часом.
Біля кожної станції встановили по чотири пристрої — у прісних водоймах вище та нижче зони впливу станцій, у водах, що живляться з льодовиків, а також у прибережних морських водах. Для занурення частини пробовідбірників у море українська інженерна група виготовила спеціальні металеві конструкції.
«Антарктика є унікальним природним середовищем і водночас важливою територією для дослідження глобальних процесів. Для нас принципово, щоб українська наука була частиною сучасних міжнародних досліджень і працювала з методами, які дають змогу отримувати дані світового рівня. У цьому випадку ми отримали важливий результат: методика успішно працює в антарктичних умовах. Це відкриває можливість для довгострокового моніторингу та кращого розуміння того, як хімічні сполуки поширюються навіть у найвіддаленіших регіонах планети», — зазначив заступник міністра освіти і науки України Денис Курбатов.
Що виявили в зразках
Зібрані зразки проаналізували методом рідинної хроматографії–мас-спектрометрії (LC-MS). Дослідники перевіряли їх на широкий спектр фармацевтичних препаратів, пестицидів, PFAS — так званих «вічних хімікатів», надзвичайно стійких до розкладання, — та промислових хімічних речовин. Аналіз провели на базі відкритої дослідницької інфраструктури Південночеського дослідницького центру аквакультури та біорізноманіття гідроценозів CENAKVA.
За результатами більшість сполук, які шукали науковці, у зразках не виявлено. Зафіксовано лише сліди бензотриазолу — речовини, яку, зокрема, використовують для захисту металів від корозії. У морській воді з бухти поблизу пірсу станції «Академік Вернадський» також на низькому рівні виявили DADMAC-C10 — амонійну сполуку, яка може входити до складу поверхнево-активних речовин і дезінфекторів.
Успішне випробування пасивних пробовідбірників дає змогу надалі встановлювати їх в Антарктиці на триваліші періоди. Це допоможе відстежувати хімічні сполуки, здатні переноситися на великі відстані, спостерігати за змінами їхньої концентрації та оцінювати можливий локальний вплив діяльності антарктичних станцій на вразливі екосистеми. Дослідження є частиною міжнародної наукової співпраці України в Антарктиці та розширює можливості українських учених використовувати сучасну дослідницьку інфраструктуру й методи аналізу.