By Світлана Князєва 
Базовий етап навчання з упровадження старшої профільної школи завершився. Він тривав з 10 серпня до 5 вересня. Педагогічні та управлінські команди пілотних академічних ліцеїв спільно розглядали роботу нової моделі старшої профільної школи. Це стало основою для наступного етапу — поглибленої роботи з конкретними освітніми галузями та рішеннями для ліцеїв.
Під час базового етапу учасники працювали з такими темами:
- Державним стандартом профільної середньої освіти й типовою освітньою програмою;
- моделями освітніх програм ліцеїв;
- профілями та курсами за вибором;
- розробленням авторських курсів для профільної школи;
- індивідуалізованими освітніми траєкторіями й вибором учнів;
- інклюзивним навчанням;
- роллю кар’єрного освітнього радника;
- міжнародними практиками та досвідом українських ліцеїв.
Ці теми допомагають педагогам пов’язати зміни в освітній моделі зі щоденною роботою. Учителі вчаться створювати освітні програми й курси за вибором. Старшокласники зможуть поглиблювати знання з цікавих їм напрямів і будувати власний освітній шлях.
«Старша профільна школа перестала сприйматися як жорсткий розподіл на “фізиків” і “ліриків”. Ми переходимо до прогресивної освітньої моделі, де школа стає не місцем трансляції знань “всім про все”, а справжнім навігаційним хабом життєвого самовизначення старшокласників», — розповідає Лариса Стрілець, викладачка Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, тренерка НУШ, представниця мовно-літературної освітньої галузі (іншомовна освіта).
Учасники також розглядали застосування компетентнісного підходу, створення авторських курсів вільного вибору та використання ресурсів ліцею для практичних і дослідницьких завдань.
«Важливо було почути, як відображатиметься компетентнісний підхід в ДПА та майбутній моделі НМТ/ЗНО, як реально оцінюватимуться результати навчання. Більш зрозумілим став формат завдань, до яких варто готувати учнів та учениць. Відтак, можна рухатися до розроблення компетентнісних завдань з нашої освітньої галузі, давати учнівству досвід роботи з текстами різних вимірів», — зазначає Оксана Шуневич, доцентка Житомирського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, кандидатка педагогічних наук, представниця мовно-літературної освітньої галузі.
Підготовка управлінців і наступний етап навчання
Окремий блок базового етапу присвятили управлінню змінами. Директори та їхні команди працювали з командною взаємодією, стратегічним розвитком, фінансовим плануванням, управлінням ризиками, залученням ресурсів і зовнішніми комунікаціями.
Кандидати у тренери готувалися працювати з освітянами, фасилітувати командну роботу та супроводжувати педагогів і керівників закладів освіти. Учасники обговорювали складні питання з колегами й експертами та шукали рішення для пілотних ліцеїв.
У вересні–грудні 2026 року учасники проходитимуть галузеве навчання. Його вже розпочали понад 3700 учителів, 490 освітніх управлінців і 980 кандидатів у тренери. Вони працюватимуть із модельними навчальними програмами, змістом конкретних освітніх галузей, рішеннями для уроків, практичними завданнями, платформами й освітніми ресурсами. Також розглядатимуть особливості організації навчання в академічному ліцеї.
Після галузевого навчання учасники розроблятимуть практичні проєкти для своїх закладів освіти. Підготовка переходить від розуміння змін до рішень, які можна застосувати в ліцеї та на уроці.
Навчання для вчителів, директорів шкіл та їхніх заступників у старшій профільній школі здійснює Міністерство освіти і науки України в межах спільної програми зі Світовим банком LEARN — «Підвищення доступності та стійкості освіти в умовах кризи в Україні». Програму фінансує, зокрема, Мультидонорський трастовий фонд допомоги, відновлення, реконструкції і реформування України (URTF).