By Світлана Князєва 
Срібло залишається одним із найбільш обговорюваних промислових металів світу. У 2025 році глобальний ринок знову показав дефіцит пропозиції, а обсяги міжнародної торгівлі металом у формі злитків, напівфабрикатів і порошку досягли десятків мільярдів доларів.
Найбільші імпортери срібла — це не лише країни з потужною ювелірною традицією. Це технологічні центри, фінансові хаби та економіки, які активно розвивають електроніку, сонячну енергетику й автомобільну промисловість. Картина імпорту суттєво відрізняється від картини видобутку: Мексика, Перу та Китай домінують у виробництві, тоді як купівельну силу концентрують зовсім інші гравці.
Дані UN Comtrade та World Bank WITS за 2025 рік, а також оцінки Silver Institute (World Silver Survey 2026) дозволяють побачити, хто реально формує попит на фізичне срібло і які зміни очікуються найближчим часом.
Хто імпортує найбільше срібла у 2025 році
За даними World Bank WITS на основі UN Comtrade, у 2025 році лідерами за вартістю імпорту срібла (код HS 7106 — unwrought, semi-manufactured і powder) стали Велика Британія, Індія, США та Гонконг. Ці чотири напрямки разом забезпечили більшу частину глобального обсягу закупівель.
Індія імпортувала близько 7222 тонн на суму понад 9,2 млрд доларів. США закупили приблизно 7436 тонн (8,45 млрд доларів). Гонконг — 5941 тонну (6,86 млрд). Велика Британія лідирувала за вартістю — 11,62 млрд доларів. Далі йдуть Канада, Німеччина, Швейцарія, Таїланд, Туреччина та Японія з обсягами від 1,2 до 1,8 млрд доларів.
| Країна / територія | Вартість імпорту, млрд USD | Обсяг, тонн |
|---|---|---|
| Велика Британія | 11,62 | — |
| Індія | 9,20 | 7222 |
| США | 8,45 | 7436 |
| Гонконг | 6,86 | 5941 |
| Канада | 1,81 | 1196 |
| Німеччина | 1,80 | 1780 |
Дані: World Bank WITS / UN Comtrade, HS 7106, 2025 рік.
Важливо розуміти різницю між «імпортером» і «чистим споживачем». Велика Британія та Гонконг активно реекспортують метал. Індія та США значною мірою споживають його всередині країни — для ювелірки, інвестицій і промисловості.
Чому саме ці країни формують основний попит
Срібло має подвійну природу. З одного боку, це інвестиційний актив і традиційний матеріал для прикрас. З іншого — критичний промисловий метал з найвищою електро- і теплопровідністю серед усіх металів.
Промислове споживання у 2025 році становило 657,4 млн унцій (близько 20 450 тонн) і залишалося найбільшою складовою попиту — близько 58 %. Основні напрямки: електроніка та електрика (включно з сонячними панелями), автомобільна промисловість, паяння та сплави. Інвестиційний попит на монети та злитки зріс, тоді як ювелірка та столове срібло скоротилися через високі ціни.
Індія поєднує всі три ролі: культурна традиція прикрас, сильний інвестиційний попит і зростаюче промислове використання. США і Німеччина орієнтовані переважно на технології. Гонконг і Лондон працюють як логістичні та фінансові центри, через які метал розподіляється далі.
Гонконг і Велика Британія як світові хаби
Гонконг уже кілька років поспіль фіксує рекордні обсяги імпорту срібних злитків. У 2025 році імпорт перевищив 5,9 тис. тонн. Основний постачальник — материковий Китай. З Гонконгу метал іде далі: значні обсяги спрямовуються до Індії, Великої Британії, Таїланду та інших азійських ринків.
Велика Британія традиційно виступає одним із головних світових центрів торгівлі фізичним сріблом. Високі показники імпорту та експорту відображають роль Лондона як майданчика, де концентруються запаси та проходять угоди. Частина металу залишається в сховищах, частина реекспортується.
Така модель пояснює, чому саме ці території часто очолюють рейтинги за вартістю імпорту, хоча їхнє власне промислове споживання відносно скромне порівняно з Індією чи США.
Індія: найбільший чистий покупець фізичного срібла
Індія стабільно займає перші місця серед чистих імпортерів. У 2025 році обсяг близько 7222 тонн став одним із найвищих за останні роки, попри зростання цін. Попит тримається завдяки інвестиційним покупкам і традиційній ювелірці, хоча високі ціни змусили виробників робити легші вироби.
Змінилася і структура поставок. Після періоду активного використання угоди з ОАЕ потік частково повернувся до традиційних каналів — Великої Британії та Гонконгу. Китай також постачає значні обсяги. Паралельно зростає промислове використання: електроніка, сонячні панелі та медичне обладнання.
За даними Silver Institute, стійкість індійського імпорту в 2025 році значною мірою пояснювалася сильним фізичним інвестиційним попитом і попитом на біржові продукти. Це відрізняє Індію від багатьох інших ринків, де високі ціни швидше пригнічують споживання.
США та Європа: технологічний попит на тлі дефіциту
США імпортували понад 7,4 тис. тонн у 2025 році. Метал іде переважно в електроніку, автомобільну промисловість, медичні вироби та інвестиційні продукти. Німеччина, Японія та інші європейські й азійські технологічні центри також залишаються стабільними покупцями, хоча їхні обсяги значно менші за індійські та американські.
Водночас глобальний промисловий попит у 2025 році знизився на 3 % до 657,4 млн унцій. Основна причина — thrifting у сонячній енергетиці: виробники панелей зменшують кількість срібла в кожній комірці. Згідно з World Silver Survey 2026, споживання в фотовольтаїці у 2026 році прогнозується на рівні близько 151 млн унцій — помітне падіння порівняно з піком 2024 року.
Зростання попиту з боку дата-центрів, штучного інтелекту, електромобілів і модернізації електромереж частково компенсує це зниження, але поки не повністю. Прогноз Silver Institute на 2026 рік передбачає шостий рік поспіль дефіциту — близько 46 млн унцій.
Як дефіцит і thrifting змінюють глобальні потоки
Протягом кількох років поспіль ринок срібла перебував у дефіциті. У 2024 році він був значним, у 2025-му звузився до приблизно 40 млн унцій завдяки зростанню пропозиції та пом’якшенню промислового попиту. На 2026 рік очікується дефіцит близько 46 млн унцій.
Thrifting у сонячній галузі — ключовий фактор. Хоча встановлення сонячних потужностей залишається високим, кількість срібла на ват знижується. Це зменшує тиск на промисловий попит, але не усуває структурний дефіцит повністю, оскільки інвестиційний попит на монети та злитки залишається сильним, а видобуток зростає обмежено.
Для імпортерів це означає конкуренцію за фізичний метал. Великі покупці (Індія, США, Гонконг) змушені конкурувати за доступні обсяги, що підтримує ціни та стимулює реекспортні потоки через хаби.
Поширені уявлення, які не відповідають даним
Часто можна зустріти твердження, що Китай є найбільшим імпортером срібла. Насправді Китай активно імпортує руди та концентрати, переробляє їх і експортує значні обсяги рафінованого металу. За вартістю імпорту готового срібла (HS 7106) у 2025 році він поступався багатьом країнам.
Інший міф — що сонячна енергетика нескінченно нарощує споживання срібла. Дані Silver Institute показують протилежне: thrifting уже призвів до зниження абсолютних обсягів у 2025 році, і прогноз на 2026-й передбачає подальше скорочення.
Також помилково вважати, що рейтинг імпортерів повністю відображає кінцеве споживання. Велика Британія та Гонконг значною мірою перерозподіляють метал, тоді як Індія та США його переважно споживають.
Що варто враховувати бізнесу та інвесторам
Для виробників електроніки, сонячних панелей і автокомпонентів важливо стежити не лише за ціною, а й за доступністю фізичного металу в ключових хабах. Зміни в індійському імпорті чи політиці Китаю щодо експорту можуть швидко вплинути на регіональні премії.
Інвесторам варто розрізняти паперовий і фізичний ринок. Багато років дефіциту та зростання інвестиційного попиту підтримують інтерес до фізичного срібла, особливо на ринках, де культурна традиція поєднується з фінансовою грамотністю — насамперед в Індії.
Українським компаніям, які працюють з електронікою, ювеліркою чи медичними виробами, корисно розуміти глобальні потоки: основні обсяги йдуть через обмежену кількість постачальників і хабів. Диверсифікація каналів постачання та моніторинг даних UN Comtrade і звітів Silver Institute допомагають уникати несподіваних перебоїв.
Ринок срібла залишається динамічним. Лідери імпорту — Індія, США, Гонконг і Велика Британія — продовжують визначати напрямок потоків. Промисловий попит еволюціонує через thrifting і нові технології, інвестиційний — реагує на ціни та макроекономіку. Саме поєднання цих факторів формує реальну картину того, хто і навіщо купує тисячі тонн срібла щороку.