By Світлана Князєва 
Комісія з публікаційної етики та формування Переліку наукових фахових видань України при Міністерстві освіти і науки офіційно стала членом Committee on Publication Ethics (COPE). Це міжнародна організація, яка працює у сфері публікаційної етики та доброчесності наукових видань. Сторінку Комісії вже оприлюднено в офіційному реєстрі членів COPE.
Комісія діє як консультативно-дорадчий орган МОН. Підставою є оновлений Порядок формування Переліку наукових фахових видань України, затверджений наказом МОН № 56 від 19 січня 2026 року. До складу входять фахівці з досвідом наукових публікацій і оцінювання якості періодичних видань. Комісія бере участь в експертному оцінюванні, сприяє принципам публікаційної етики та дає рекомендації щодо стандартів.
Що змінює членство для журналів
«Це ще один практичний крок до інтеграції української науки у світовий дослідницький простір. Ми послідовно змінюємо підходи до оцінювання наукових видань: посилюємо вимоги до якості рецензування, прозорості редакційних політик та академічної доброчесності. Членство Комісії в COPE дає можливість працювати безпосередньо з міжнародною професійною спільнотою, використовувати її досвід і практичні інструменти. Для українських наукових журналів це означає більше можливостей упроваджувати міжнародні стандарти та підвищувати довіру до результатів українських досліджень», — зазначив заступник міністра освіти і науки України Денис Курбатов.
COPE працює з 1997 року. Організація об’єднує редакторів, видавців і фахівців наукової комунікації з різних країн. Вона розробляє рекомендації, алгоритми дій і практичні інструменти для редакцій. Йдеться про випадки плагіату, маніпуляцій з авторством і рецензуванням, конфліктів інтересів та інших недоброчесних практик.
Членство дає Комісії доступ до практичних рекомендацій, напрацьованих кейсів і інструментів реагування на порушення. Водночас це частина ширшої роботи з якості українських видань. У 2026 році МОН оновило підходи до Переліку. Посилено вимоги до рецензування, прозорості редакційної політики, академічної доброчесності та достовірності відомостей про діяльність видання.
Українська присутність у спільноті публікаційної етики поступово розширюється. Зростає кількість українських журналів, видавців та організацій серед членів COPE. До професійної взаємодії також долучені Асоціація українських редакторів та Український офіс дослідницької доброчесності.
Приєднання має посилити спроможність Комісії підтримувати редакції. Йдеться про прозорі видавничі політики, належні процедури рецензування та механізми реагування на порушення. Це крок до системи наукової комунікації, де якість досліджень, академічна доброчесність і довіра до результатів є базовими принципами.