Понад шість із десяти українських педагогів прийшли в школу через внутрішнє бажання працювати з дітьми. Такі дані містить дослідження ЮНЕСКО «Становлення нового українського вчителя», у якому взяли участь понад 6700 освітян з усієї країни.
Учителі зберігають високу відданість справі навіть в умовах війни, значного навантаження та системних труднощів. Водночас 73,2% педагогів називають низьку заробітну плату головною причиною розчарування. Ще 25,5% додатково займаються репетиторством.
Дослідження ініціювали на запит Верховної Ради України та Міністерства освіти і науки України. Воно стало першим комплексним аналізом педагогічної кар’єри — від вибору професії й підготовки до професійного розвитку, кар’єрного зростання та освітнього лідерства.
Мотивація, підготовка і кадрові виклики
Внутрішня мотивація залишається ключовою: 61,2% опитаних указали на покликання до роботи з дітьми. Серед студентів педагогічних спеціальностей 18,8% планують змінити сферу діяльності, а 20,6% хотіли б отримати більше знань із соціально-емоційного навчання.
Результати вказують на потребу краще узгодити підготовку майбутніх учителів із реальною роботою в школі та принципами Нової української школи. Перехід до компетентнісного навчання, педагогіки партнерства, формувального оцінювання та інклюзивного середовища змінює роль педагога і вимагає практичних навичок роботи з різними освітніми потребами учнів.
Кар’єрне зростання 47,2% учителів пов’язують насамперед із підвищенням кваліфікаційної категорії. Дослідження фіксує потребу в різноманітніших траєкторіях розвитку, удосконаленні системи підвищення кваліфікації та умовах, які допомагають залишатися в професії.
Майже 80% директорів шкіл працюють в освіті понад 20 років. Водночас 64,2% керівників говорять про труднощі під час конкурсного відбору. Окремо зафіксовано нестачу вчителів фізики, математики, англійської мови та інформатики.
В умовах повномасштабної війни залучення й утримання педагогів набуває особливого значення. Від їхньої спроможності працювати в невизначеності, підтримувати дітей і забезпечувати безперервність навчання залежить стійкість шкільної освіти.
На основі даних ЮНЕСКО сформувало рекомендації щодо підвищення привабливості професії, покращення умов праці, оновлення педагогічної освіти відповідно до принципів НУШ, розвитку інструментів професійного зростання та зміцнення освітнього лідерства.
