Колектив фізико-математичного факультету з глибоким сумом сповіщає, що 31 жовтня 2016 року на 79 році пішов із життя професор кафедри інформатики Гончаров Олександр Іванович.
Пригадаємо, яким був Олександр Іванович в житті фізико-математичного факультету…
Навчальний процес, звичаї та традиції, палка любов до рідного факультету, безмірна відданість справі й висока людська гідність – це ті цінності, яким присвятив своє життя Олександр Іванович Гончаров.
У грудні 1991 року до Харківського державного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди на посаду завідувачем лабораторіями кафедри інформатики прийшов Олександр Іванович. З 1993 до 1995 він займався справами навчальної роботи на посаді заступника декана, а з 10.05.1995 і до 01.06.2012 очолював фізико-математичний факультет.
Деканат факультету, кафедри, всі викладачі та співробітники існують і працюють задля студента і для студента. Олександр Іванович співпрацю зі студентами починав із ретельного знайомства з їх особовими справами. Він знав і пам’ятав не тільки прізвище, ім’я студента, курс, спеціальність, а й звідки він родом, як і яку школу закінчив, яким видом спорту займається, які доручення виконує. Коли телефонували у деканат батьки і цікавились про успіхи своєї дитини, Олександр Іванович міг без всяких комп’ютерних баз і залікових книжок дуже детально надати інформацію про відвідування та успішність того, ким цікавились. Двері його кабінету були відчинені завжди для всіх без посилань на його занятість або години прийому. До нього йшли розповісти, поділитись радістю, порадитись, знайти допомогу…
Жодний захід, конференція, зустріч не проходили без участі Олександра Івановича, він міг цікаво розповісти, підтримати розмову, прийняти участь – і все це просто, доступно і на високому рівні.
Олександр Іванович любив та поважав кожного студента і вони старались віддячити йому такою ж монетою, тому, коли на факультеті святкували 75-річний ювілей Олександра Івановича, «самоорганізувалась» велика родина колишніх випускників, яка у теплих словах, посмішках, сяйві очей, подарунках спробувала повернути улюбленому деканові хоча б частину тепла й приємного спілкування, які щедро отримували від нього упродовж навчання…
Вміти вислухати думку кожного, зберегти спокій і прийняти правильне рішення – це алгоритм, за яким жив та працював сам Олександр Іванович. Атмосфера у деканаті була діловою, спокійною і, якщо можна так сказати, людяною. Олександр Іванович любив приїздити на роботу раніше за всіх, щоб зібратися з думками, змоделювати новий день. Протягом дня йому доводилось вирішувати різні проблеми: початок занять на факультеті, трудова дисципліна викладачів і студентів, підготовка планових питань і виступи на засіданнях виконавчої ради університету... І він ніколи не ділив проблеми на маленькі та великі, важливі й не дуже, він їх розв’язував, вирішував професійно, якісно, завжди пам’ятаючи, що людина в усіх ситуаціях – це найголовніше. Завдяки своїм діловим якостям, істинному патріотизму, високим моральним якостям Олександр Іванович був знаний на інших факультетах, колективи яких заздрили фізмату, що саме у нього декан найвищого ґатунку. Упродовж усіх років свого деканства Олександр Іванович успішно очолював Раду деканів університету.
Якщо порівнювати людину з сівачем, то можна сказати: якою б життєвою стежиною не проходила ця людина, після неї залишаються тільки квіти, на які приємно дивитися або їх згадувати… У кожного, хто знав Олександра Івановича, на всі роки в пам’яті залишиться згадка про цю велику людину…
Випускники факультету зазначили: «Нас як завжди залишають найкращі... Потрібних слів не знайти. Скажемо одне - він був найкращим у світі деканом. Жалоба переповнює серце, сльози переповнюють очі...». Вічна пам’ять…
Прощання з Олександром Івановичем відбулося на Слобожанському меморіальному комплексі 31 жовтня 2016 року. Пам’ятаємо, любимо, сумуємо…